Translate

субота, 26 травня 2018 р.

Пам`ятаємо. Славимо. Вшановуємо

















Пам`яті спалених мирних жителів села Ведильці


Вони пройшли крізь атомну біду

      Чорнобильське лихо прийшло уночі й не стало стукати в двері. Незриме, неосяжне і страшне, воно калічило долі мільйонів, але були й ті, хто став біді на заваді.
          26 квітня 2018 року в Михайло-Коцюбинській громаді вшанували ліквідаторів наслідків на Чорнобильській АЕС. Тематичні заходи відбулись одразу в кількох старостинських округах, дякували за неоціненний подвиг і в бібліотеці селища Михайло-Коцюбинське. Звертаючись до ліквідаторів, голова громади Микола Завальний зауважив, що саме завдяки цим людям ми не залишили своїх домівок і продовжуємо жити на землі своїх батькій і дідів. В знак глибокої шани та вдячності Подяки Михайло-Коцюбинської селищної ради були вручені Свириденку Михайлу Кузьмичу , Толпегіну Миколі Петровичу з Михайло-Коцюбинського, Тупиці Миколі Михайловичу ( с. Шибиринівка), Крутоусу Івану Миколайовичу та Клипацькому Миколі Миколайовичу (с.Ведильці) й Борисенку Петру Володимировичу (с. Андріївка). Ті, хто не зміг бути присутніми на заході, отримають подяки та вітання згодом вже вдома.
           Але яким би страшним не було минуле, воно – частина спільної памʼяті, котру бережуть книги. Бібліотекарі Інна Шовкун та Олена Сердюк зачитали драматичні уривки зі спогадів очевидців, уміщені в краєзнавчому виданні «Долі обпалені Чорнобилем: Чернігівський район». Музичним вітанням стали пісні у виконанні народного аматорського хору «Джерело»  Михайло-Коцюбинського Будинку культури. А щира молитва про квітучу та  щасливу Вкраїну, яку виконала учениця гімназії Дарина Шовкун, розчулила та вселила віру в райдуги нового дня. 



    

Творчий майстер-клас


Створили казку, в якій живуть мрії!

        Уявіть собі світ, в якому зникли геть усі мрії. Усі до однісінької. Діти пететворили мрії на матеріальні бажання. Новий смартфон, крутий планшет, потужний компʼютер. Речі заполонили дитячі серця й непомітно витіснили звідти щастя «творчості».Сумно, правда? Хтозна, чим би завершилась ця невесела історія, якби мрії не взялися рятувати пʼятикласники Михайло-Коцюбинської гміназії. В цій справі їм зовсім трошки допомогла сучасна українська письменниця та бібліотекар Олена Печорна. 
         Творча зустріч відбулася в рамках низки майстер-класів, які ініціювала адміністраціїя гімназії. Батьки отримали можливість поділитися з дітками власними захопленнями, уміннями і талантами. Чого тільки учні не робили: і кошики вʼязали, ляльки-мотанки мотали, прикраси зі стрічок створювали. Словом, кожен зміг знайти заняття до душі. А кому не хочеться створити свою казку? Звісно, усім хочеться. До речі, казку не лишень цікаву, а ще й корисну. Бо коли знаєш свою мрію, віриш в неї і наполегливо працюєш, вона обовʼязково здійсниться.  
        Сподіваємось, що всі-всі мрії, котрі оселились на гілочках чарівного дерева-провідника, у свій час обовʼязково здійсняться. А  щоб діти про них випадково не забули, письменниця пообіцяла принести дерево мрій на їх випускний вечір.
             






Як Львівщина поєднала письменників з усієї країни


або Три дні у книжковому раю

          Є над Дністром містечко, яке зветься Миколаїв. Дванадцятий рік поспіль у березні воно пететворюється на справжній книжковий рай, куди  приїздять письменники, видавці й читачі з усієї країни – від Харкова і Криму до Закарпаття. Цього року на Книжкову толоку завітала письменниця з Чернігівщини Олена Печорна.
           Літературний фестиваль тривав з 16 по 18 березня,  але три дні встигли умістити стільки вражень, щирих емоцій, цікавих знайомств, що їх можна виокремити в окреме життя. Перше враження? Гостинність. Варто зауважити, що Миколаїв – це звичайний районний центр, яких в кожній області вистачає, тому особливим його роблять люди. Організатором фестивалю є жінка. Так-так, звичайна на перший погляд жінка, однак пані Люба Хомчак устигає генерувати ідеї зі швидкістю світла, а своєю життєвою енергією здатна запустити маленьку електростанцію – це як мінімум. Саме тому довкола неї гуртується однодумці, її підтримує місцева та обласна влада, а на її запрошення їдуть з усіх куточків країни.
           Буду відвертою. Особисто для мене фестиваль став такою собі резервуацією креативу, позитиву й особистостей, особистостей, особистостей. Годі й перерахувати усіх, з ким мала щастя познайомитись і потоваришувати. Спільні спогади прошили невидимими ниточками всю країну, адже гості були звідусіль. І це, певно, найцінніше, що ми отримали.
Жила в одному номері з Тетяною Горицвіт ( Полтава) і Оленою Рижковою (Київ).  
           Примудрилась познайомитися зі своєю землячкою з Чернігівщини Тетяною Череп-Пероганич саме там, на Львівщині. Плакала під пісні Юлії Качули з Криму та Вʼячеслава Купрієнка, який змушений був виїхади з Донбасу, зачаровувалась космічною поезією Марії Козиренко (Харків), захоплювалась патріотизмом подружжя Наталі Крісман й Романа Лесюка та неймовірною мудрістю добровольця батальйону «Донбас» й господаря книжкової крамниці, котрий стверджує, що один книжковий магазин на Донбасі вартий більше, аніж двадцять танків ( Володимир Дериведмідь). А ще  встигла  поспілкувалась з класиками сучасного літературного процесу Володимиром Лисом, Галиною Пагутяк, Галиною Вдовиченко. Встигла, тому що програма була надзвичайно насиченою.
           Так, 16 березня мала можливість презентувати свою творчість в гімназії та розповідати про книги в Центральній міській бібліотеці містечка Новий Розділ, а вже увечері знайомилась, знайомилась, знайомилась з письменниками в бібліотеці Миколаєва. 17 березня на одній сцені з Тетяною Пилипець, Сергієм Синюком та майстром детективного жанру ( й хірургом в одній особі) Олексієм Волковим говорили про «Книголюдей: тих, хто надихає», щоб через кілька годин з креативною редакцією «Миколаївських Вістей» та львівською поетесою Христиною Кравчишин гайнути на «Зірок в Зірці». До речі, формат просто вразив. У нічному клубі місцева молодь та гості презентували свою творчість в тій послідовності, на яку вказала «поетична пляшечка». Але скажу чесно, авторські пісні юних виконавців вселили впевненість, що майбутнє в українському музичному процесі є, до того ж, надзвичайне. Останній день обдарував не лише сніговою завісою, а й цікавим спілкуванням з бібліотекарями з Львівщини, Полтавщини й навіть Маріуполя, адже говорили ми про «Книгу – інструмент успіху й шлях до елітарності». Словом, чого тільки не було, навіть квитки додому губилися, але щастя переповнювало й надихало.
          Насамкінець я отримала казку  – кілька годин в майже Різдвяному Львові й тепле-тепле спілкування з авторкою бестселерів та надзвичайно чарівною жінкою Наталією Гурницькою. А коли письменники спілкуються, вони надихаються! Будьте певні – натхнення розʼїхалось країною. Тепер чекайте на весну! Справжню, бо книжкову!
                                                                                                        Олена Печорна






Шевченківські читання в Седневі


           14 березня з нагоди 204-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка в садибі Лизогубів, що в Седневі, відбулися Шевченківські читання «Наш край – історії скарбниця, тут б’ється серце Кобзаря». У заході взяли участь заступник голови райдержадміністрації Андрій Курданов, заступник голови районної ради Володимир Поліщук, представники відділів освіти, культури і туризму ЧРДА, жителі селища, гості з інших громад району.
           До організації та проведення дійства долучилися працівники Чернігівської районної централізованої бібліотечної системи. В садибі Лизогубів розгорнули тематичну книжково-ілюстративну виставку, що підсумувала загальнорайонний тиждень Шевченківської книги «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття». Експозицію прикрасили вишиті вироби місцевої майстрині-вишивальниці Зінаїди Лук’яненко.
           Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Т.Г. Шевченку перед садибою Лизогубів. Захід відкрили учасники ансамблю «Берегиня» Седнівського будинку культури, у виконанні яких прозвучала «Реве та стогне Дніпр широкий». Завідувачка садиби Лизогубів Тетяна Луговська розповіла присутнім зібрання про творчий слід Кобзаря, залишений на Седнівській землі. Віршовані Шевченківські рядки прозвучали у виконанні учнів загальноосвітніх закладів району, були представлені тематичні літературно-мистецькі композиції. Окрасою заходу стали пісні у виконанні бандуристів із Трисвятськослобідської ЗОШ. Власні поетичні рядки, присвячені Кобзарю, прочитала аматорка Седнівського будинку культури Таїсія Міцу. Святкову програму вела завідуюча відділу облсуговування Чернігівської ЦРБ Інна Шовкун.







Спалені села : забута трагедія