Translate

неділя, 22 жовтня 2017 р.

Дуля Матвій Матвійович

(14.10. 1924 – 28.10. 2003)

90 років від дня народження директора Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки (1957-1996), лікаря-стоматолога вищої кваліфікаційної категорії, відмінника охорони здоров’я, бібліотекаря-бібліографа вищої кваліфікаційної категорії.

           Матвій Дуля народився в с. Михайло-Коцюбинське (Раніше с. Козел) Чернігівського району в сім’ї службовців. Дитинство минуло у селі Козел, юнацтво у містах Батурині та Чернігові. Закінчивши Чернігівську середню школу №15 (нині №1) вступив до Чернігівського медичного училища (нині Чернігівській базовий медичний коледж). Після закінчення училища (перший повоєнний випуск 45-го року) за направленням приїхав у м. Ізмаїл. Тут розпочав трудову біографію з посади інспектора лікувального профілактичного сектору Ізмаїлівського обласного відділу охорони здоров’я. А через два роки очолив Ізмаїльську обласну медичну бібліотеку. 1949 року вступив до Харківського бібліотечного інституту. З самого початку зріла думка перетворити бібліотеку в обласний бібліотечно- методичний центр з наданням медичним працівникам найнеобхідніших знань, дбати, щоб книга доходила до кожного оперативно і вчасно. Його план з організації при кожній лікарні книжкових пунктів видачі медичної книги, розроблений разом з відділом охорони здоров’я, було реалізовано.
            З ліквідацією у 1955 році Ізмаїльської області, Матвія Матвійовича перевели у м. Черкаси, де він очолив Черкаську обласну медичну бібліотеку. Через два роки повернувся на батьківщину у м. Чернігів і очолив Чернігівську обласну медичну бібліотеку. Матеріальний стан бібліотеки був вкрай незадовільний. Обшарпане, старе, барачного типу приміщення вимушені були ділити між собою бібліотека, служби психоневрологічної лікарні та будинок санітарної освіти. І лише 1963 року приміщення перейшло повністю у власність бібліотеки. Почалася велика реконструкція і добудова приміщення. А це - два книгосховища, читальний зал, нові кабінети. Приміщення обклали цеглою, провели теплотрасу. Придбали найсучасніший на той час розмножувальний апарат «ЕРА» для видавництва перших покажчиків, інформаційних листів та апарати «Мікрофот» і «Пентакта» для читання мікрофільмів і документів на мікрофішах. Кожен відділ одержав друкарську машинку.
            Маючи досвід роботи по створенню мережі медичних бібліотек, Матвій Матвійович зразу організував її у Чернігові і вже у 1957 році відбувся перший триденний обласний семінар для бібліотекарів медичних бібліотек області. 1960 року мережа медичних бібліотек об’єднала 60 бібліотек, а у 1966 році - 64. Обласна наукова медична бібліотека стала науковим методичним центром.
            Через міжбібліотечний абонемент були налагоджені зв’язки з багатьма медичними бібліотеками. Кандидатські дисертації з медицини захищалися завдяки можливості використання в роботі документів з книжкових фондів медичних бібліотек всього радянського простору. Тільки з 1958 по 1980 роки на теренах Чернігівщини було захищено понад 30 наукових кандидатських праць з медицини.
            Вирішувались питання наукової організації роботи. Книжковий фонд було переведено з інвентарної на систематичну, а журнальний – на систематично-алфавітно-порядкову систему розстановки. Впроваджено систематизацію літератури за універсальною десятичною класифікацією та перекласифіковано за нею весь наявний фонд. Введено централізоване комлектування бібліотек центральних та міських лікарень. Створено довідково-пошуковий апарат, який складався з системи каталогів: алфавітного, систематичного, предметного, періодики і картотек.
             Паралельно велася наукова бібліотечно-бібліографічна робота з медичного краєзнавства. 1974 року вийшов з друку науково-бібліографічний покажчик «Наукові праці медичних і фармацевтичних працівників Чернігівської області», який включив наукові роботи за 20 років (1951-1971 роки). Це був початок копіткої наукової праці. Надалі ця робота не припинялася. І вже до 1300-річчя Чернігова було видано науково-бібліографічний покажчик у двох книгах «История медицины Черниговщины» (1783-1917) та «Здравоохранение Черниговской области»(1917-1985), який налічував 5494 джерела і відображав історію медицини та охорони здоров’я Чернігівщини за 200-річний період. Покажчик такого напрямку вперше з’явився в історії медичних бібліотек України. Високу оцінку йому дала генеральний директор Республіканської наукової медичної бібліотеки (нині Національної) Раїса Іванівна Павленко.
             Розвивалась і втілювалась в життя мрія про створення на базі бібліотеки центру науково-медичної інформації. Можливим це стало, коли всі ідеї і задуми підтримали Всесоюзний науково-дослідний інститут (Москва), Республіканський центр науково-медичної інформації та Республіканська наукова медична бібліотека (нині Національна). При кожному лікувальному закладі запрацювали групи науково-медичної інформації, які очолювали заступники головного лікаря з медичної частини, а обов’язок секретаря виконували бібліотекарі. При обласному відділі охорони здоров’я запрацювала рада науково-медичної інформації, куди входили всі обласні спеціалісти. Модель служби наукової медичної інформації (НМІ) для практикуючих лікарів було рекомендовано для втілення в інших областях України і Росії.
             1993 року бібліотекою придбано перший південно-корейський комп’ютер «SAMSUNC» , а 1994 року перша на той час автоматизована бібліотечна комп’ютерна програма «МАRK». Бібліотека переходила до створення електронного каталогу.
            1999 року вийшла книга Анатолія Микитовича Груші, головного лікаря обласної лікарні, у співавторстві з Матвієм Матвійовичем Дулею - «З історії медицини Чернігівщини», яка охоплює періоди розвитку медицини на теренах Чернігівщини від народної, приказної, земської до медицини радянського періоду. А через рік - ще одна у співавторстві зі Світланою Пасталицею, генеральним директором комунального підприємства «Ліки України» - «Розвиток медицини та фармації на Чернігівщині». Вже розмінявши восьмий десяток літ, Матвій Матвійович продовжував наукову роботу з медичного краєзнавства.
             Він увійшов в історію медицини як лікар, бібліотекар-бібліограф, що стояв у витоків відродження бібліотечно-інформаційної служби у 60-тих роках, інтенсивного розвитку бібліотеки у 70-80-тих, впровадження нових комп’ютерних бібліотечних технологій у 90-тих роках минулого століття. Його стаж нараховував 50 років очільника обласних наукових медичних бібліотек.
Ім’я Дулі Матвія Матвійовича занесено до другого тому Енциклопедії Сучасної України в розділі «Бібліотеки медичні».
             Воістину приклад справжнього служіння батьківщині й улюбленій справі! 

                                                                                                                            Надія Яременко, 
                                                         директор Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки


Джерело : Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації.

Немає коментарів:

Дописати коментар