Translate

субота, 26 травня 2018 р.

Пам`ятаємо. Славимо. Вшановуємо


            День памʼяті та примирення відзначали цього року в Андріївці. Села громади презентували свої виставкові комплекси. Гості свята переглядали тематичні виставки, смакували  страви військової польової кухні, слухали концертну програму.

            Розпочався захід  мітингом біля Меморіалу загиблим воїнам за участі ветеранів Панченка Михайла, Команди Олександра,  голови ОТГ Миколи Завального, заступників, зокрема заступника голови Чернігівської РДА Андрія Курданова, директора ТОВ «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» Андрія Ломейка.















Спалені села Чернігівщини: Ведильці

        3 травня – 75-і  роковини страшної трагедії  - спалення жителів  села Ведильці. Нацистські карателі оточили село, облили будинки горючою сумішшю і палили їх разом з мешканцями. Людей зганяли на околицю села до колгоспної стайні, облили бензином, спалили.  З 800 хат частково вціліло лише 100. Всього знищили 800 чоловік, 89 — вигнали до Німеччини.
         Вшанувати пам'ять загиблих мирних жителів зібрались   голова М-Коцюбинської обьєднаної територіальної громади  Завальний Микола Васильович, заступник голови Єрема Віктор Іванович , начальник відділу освіти,молоді, спорту, культури і туризму Гаєвська Лідія Олександрівна, голова районної ветеранської організації Скуратович  Анатолій Михайлович,  директор ТОВ  «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» Ломейко Андрій Михайлович, ветеран Сірий Іван Данилович. Свідки тих страшних подій  Блашкун Ганна Пилипівна, Самійленко Марія Григорівна, Коваленко Надія Петрівна, Богдан Володимир Ігнатович, Яковенко Марія Олексіївна, Миненок Євдокія Семенівна, Яковенко Ганна Федорівна, Блашкун Євдокія Миколаївна, Корж Ніна  Лукінічна ділилися з присутніми гіркими спогадами, читали вірші. Хоровий колектив «Джерело» М.-Коцюбинського  Будинку культури та учнівська молодь співали пісні воєнної тематики.       
         Присутні поклали квіти до меморіалу жертвам фашизму та вшанували пам`ять про загиблих хвилиною мовчання. Була відслужена літія.



Вони пройшли крізь атомну біду

      Чорнобильське лихо прийшло уночі й не стало стукати в двері. Незриме, неосяжне і страшне, воно калічило долі мільйонів, але були й ті, хто став біді на заваді.
          26 квітня 2018 року в Михайло-Коцюбинській громаді вшанували ліквідаторів наслідків на Чорнобильській АЕС. Тематичні заходи відбулись одразу в кількох старостинських округах, дякували за неоціненний подвиг і в бібліотеці селища Михайло-Коцюбинське. Звертаючись до ліквідаторів, голова громади Микола Завальний зауважив, що саме завдяки цим людям ми не залишили своїх домівок і продовжуємо жити на землі своїх батькій і дідів. В знак глибокої шани та вдячності Подяки Михайло-Коцюбинської селищної ради були вручені Свириденку Михайлу Кузьмичу , Толпегіну Миколі Петровичу з Михайло-Коцюбинського, Тупиці Миколі Михайловичу ( с. Шибиринівка), Крутоусу Івану Миколайовичу та Клипацькому Миколі Миколайовичу (с.Ведильці) й Борисенку Петру Володимировичу (с. Андріївка). Ті, хто не зміг бути присутніми на заході, отримають подяки та вітання згодом вже вдома.
           Але яким би страшним не було минуле, воно – частина спільної памʼяті, котру бережуть книги. Бібліотекарі Інна Шовкун та Олена Сердюк зачитали драматичні уривки зі спогадів очевидців, уміщені в краєзнавчому виданні «Долі обпалені Чорнобилем: Чернігівський район». Музичним вітанням стали пісні у виконанні народного аматорського хору «Джерело»  Михайло-Коцюбинського Будинку культури. А щира молитва про квітучу та  щасливу Вкраїну, яку виконала учениця гімназії Дарина Шовкун, розчулила та вселила віру в райдуги нового дня. 



    

Творчий майстер-клас


Створили казку, в якій живуть мрії!

        Уявіть собі світ, в якому зникли геть усі мрії. Усі до однісінької. Діти пететворили мрії на матеріальні бажання. Новий смартфон, крутий планшет, потужний компʼютер. Речі заполонили дитячі серця й непомітно витіснили звідти щастя «творчості».Сумно, правда? Хтозна, чим би завершилась ця невесела історія, якби мрії не взялися рятувати пʼятикласники Михайло-Коцюбинської гміназії. В цій справі їм зовсім трошки допомогла сучасна українська письменниця та бібліотекар Олена Печорна. 
         Творча зустріч відбулася в рамках низки майстер-класів, які ініціювала адміністраціїя гімназії. Батьки отримали можливість поділитися з дітками власними захопленнями, уміннями і талантами. Чого тільки учні не робили: і кошики вʼязали, ляльки-мотанки мотали, прикраси зі стрічок створювали. Словом, кожен зміг знайти заняття до душі. А кому не хочеться створити свою казку? Звісно, усім хочеться. До речі, казку не лишень цікаву, а ще й корисну. Бо коли знаєш свою мрію, віриш в неї і наполегливо працюєш, вона обовʼязково здійсниться.  
        Сподіваємось, що всі-всі мрії, котрі оселились на гілочках чарівного дерева-провідника, у свій час обовʼязково здійсняться. А  щоб діти про них випадково не забули, письменниця пообіцяла принести дерево мрій на їх випускний вечір.
             






Як Львівщина поєднала письменників з усієї країни


або Три дні у книжковому раю

          Є над Дністром містечко, яке зветься Миколаїв. Дванадцятий рік поспіль у березні воно пететворюється на справжній книжковий рай, куди  приїздять письменники, видавці й читачі з усієї країни – від Харкова і Криму до Закарпаття. Цього року на Книжкову толоку завітала письменниця з Чернігівщини Олена Печорна.
           Літературний фестиваль тривав з 16 по 18 березня,  але три дні встигли умістити стільки вражень, щирих емоцій, цікавих знайомств, що їх можна виокремити в окреме життя. Перше враження? Гостинність. Варто зауважити, що Миколаїв – це звичайний районний центр, яких в кожній області вистачає, тому особливим його роблять люди. Організатором фестивалю є жінка. Так-так, звичайна на перший погляд жінка, однак пані Люба Хомчак устигає генерувати ідеї зі швидкістю світла, а своєю життєвою енергією здатна запустити маленьку електростанцію – це як мінімум. Саме тому довкола неї гуртується однодумці, її підтримує місцева та обласна влада, а на її запрошення їдуть з усіх куточків країни.
           Буду відвертою. Особисто для мене фестиваль став такою собі резервуацією креативу, позитиву й особистостей, особистостей, особистостей. Годі й перерахувати усіх, з ким мала щастя познайомитись і потоваришувати. Спільні спогади прошили невидимими ниточками всю країну, адже гості були звідусіль. І це, певно, найцінніше, що ми отримали.
Жила в одному номері з Тетяною Горицвіт ( Полтава) і Оленою Рижковою (Київ).  
           Примудрилась познайомитися зі своєю землячкою з Чернігівщини Тетяною Череп-Пероганич саме там, на Львівщині. Плакала під пісні Юлії Качули з Криму та Вʼячеслава Купрієнка, який змушений був виїхади з Донбасу, зачаровувалась космічною поезією Марії Козиренко (Харків), захоплювалась патріотизмом подружжя Наталі Крісман й Романа Лесюка та неймовірною мудрістю добровольця батальйону «Донбас» й господаря книжкової крамниці, котрий стверджує, що один книжковий магазин на Донбасі вартий більше, аніж двадцять танків ( Володимир Дериведмідь). А ще  встигла  поспілкувалась з класиками сучасного літературного процесу Володимиром Лисом, Галиною Пагутяк, Галиною Вдовиченко. Встигла, тому що програма була надзвичайно насиченою.
           Так, 16 березня мала можливість презентувати свою творчість в гімназії та розповідати про книги в Центральній міській бібліотеці містечка Новий Розділ, а вже увечері знайомилась, знайомилась, знайомилась з письменниками в бібліотеці Миколаєва. 17 березня на одній сцені з Тетяною Пилипець, Сергієм Синюком та майстром детективного жанру ( й хірургом в одній особі) Олексієм Волковим говорили про «Книголюдей: тих, хто надихає», щоб через кілька годин з креативною редакцією «Миколаївських Вістей» та львівською поетесою Христиною Кравчишин гайнути на «Зірок в Зірці». До речі, формат просто вразив. У нічному клубі місцева молодь та гості презентували свою творчість в тій послідовності, на яку вказала «поетична пляшечка». Але скажу чесно, авторські пісні юних виконавців вселили впевненість, що майбутнє в українському музичному процесі є, до того ж, надзвичайне. Останній день обдарував не лише сніговою завісою, а й цікавим спілкуванням з бібліотекарями з Львівщини, Полтавщини й навіть Маріуполя, адже говорили ми про «Книгу – інструмент успіху й шлях до елітарності». Словом, чого тільки не було, навіть квитки додому губилися, але щастя переповнювало й надихало.
          Насамкінець я отримала казку  – кілька годин в майже Різдвяному Львові й тепле-тепле спілкування з авторкою бестселерів та надзвичайно чарівною жінкою Наталією Гурницькою. А коли письменники спілкуються, вони надихаються! Будьте певні – натхнення розʼїхалось країною. Тепер чекайте на весну! Справжню, бо книжкову!
                                                                                                        Олена Печорна






Шевченківські читання в Седневі


           14 березня з нагоди 204-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка в садибі Лизогубів, що в Седневі, відбулися Шевченківські читання «Наш край – історії скарбниця, тут б’ється серце Кобзаря». У заході взяли участь заступник голови райдержадміністрації Андрій Курданов, заступник голови районної ради Володимир Поліщук, представники відділів освіти, культури і туризму ЧРДА, жителі селища, гості з інших громад району.
           До організації та проведення дійства долучилися працівники Чернігівської районної централізованої бібліотечної системи. В садибі Лизогубів розгорнули тематичну книжково-ілюстративну виставку, що підсумувала загальнорайонний тиждень Шевченківської книги «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття». Експозицію прикрасили вишиті вироби місцевої майстрині-вишивальниці Зінаїди Лук’яненко.
           Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Т.Г. Шевченку перед садибою Лизогубів. Захід відкрили учасники ансамблю «Берегиня» Седнівського будинку культури, у виконанні яких прозвучала «Реве та стогне Дніпр широкий». Завідувачка садиби Лизогубів Тетяна Луговська розповіла присутнім зібрання про творчий слід Кобзаря, залишений на Седнівській землі. Віршовані Шевченківські рядки прозвучали у виконанні учнів загальноосвітніх закладів району, були представлені тематичні літературно-мистецькі композиції. Окрасою заходу стали пісні у виконанні бандуристів із Трисвятськослобідської ЗОШ. Власні поетичні рядки, присвячені Кобзарю, прочитала аматорка Седнівського будинку культури Таїсія Міцу. Святкову програму вела завідуюча відділу облсуговування Чернігівської ЦРБ Інна Шовкун.







Спалені села : забута трагедія

Посмішка жінки - щастя цілої громади


            Зробити комплімент жінці – це все одно, що «увімкнути» сонце. Ніжне, красиве й любляче. 7 березня в Михайло-Коцюбинській обʼєднаній територіальній громаді сніги танули від щасливих жіночих посмішок. Бібліотекарі відділу обслуговування долучилися до святкування й організували виставку-вітання. До уваги гостей були представлені книги майстринь художнього слова, чия доля повʼязана з Чернігівським краєм та Чернігівщиною. Це й Валентина Мастєрова, Надія Галковська, Любов Забашта, Валентина Михайленко, Ніна Костюк, Надія Пищик, Наталія Сапун. Також на чарівних жительок громади чекав сюрприз – комплімент від світової знаменитості. Жінки діставали «свій» комплімент, читали і посміхались. А посмішка жінки – це сто відсотків щастя цілої громади.


 





 







Проводи Масляної в селі Зайці Михайло-Коцюбинської ОТГ


         Цьогоріч Масляну в Михайло-Коцюбинській ОТГ проводжали  в селі Зайці. Вже люди й не памʼятають, коли останній раз в їхньому невеличкому поселенні було таке гуляння. На свято, як то кажуть, вийшли старе й мале. Кожне село громади виставило  палатку з частуванням. Поважне журі визначило кращу традиційну страву. Нею одноголосно стала міні-масляна, вироблена з млинців, яку  презентували майстрині з Жукоток. Кращі господині Зайців зварили борщ, їм гостинно пригощали  всіх бажаючих. Співали, танцювали, зиму проводжали, утинали так, що й лід під ногами розтанув. Для дітей районна дитяча бібліотека розіграла безпрограшну лотерею.