Translate

четвер, 2 грудня 2021 р.

Микола Фурс "Поезія без гриму" - презентація

«Я навіть не знала, що мені подобається поезія», - так прокоментувала зустріч з поетом МИКОЛОЮ ФУРСОМ одна з читачок бібліотеки. Поета чи письменника починаєш розуміти, закохуєшся в його поезію, коли поспілкуєшся особисто. Так і цього разу, в дружньому сімейному колі відбулася презентація восьмої книги поета, нашого земляка Миколи Трофимовича Фурса. З новою книгою «Поезія без гриму» митця вітали керівники громади, саме за їх підтримки вона побачила світ. Сам автор цитував улюблені рядки, переповідав кумедні історії з життя, а їх у нього було ой як багато. Привітала колегу по перу і письменниця Олена Печорна.

Вірші Микола Фурса наповнені любові до життя, неньки рідної землі, України, правдиві і дотепні.
Спасибі тобі, Господи, за все:

За цвіт калини і п’янкий бузок,
За води, що Дніпро сивий несе,
І за пшеничний стиглий колосок.
Спасибі тобі, Боже, за талант,
За душу, що в поезію вкладаю,
За те, що стає навіть дилетант
Добрішим, коли вірш мій прочитає.
Спасибі тобі, Отче, за Вкраїну,
За мій народ, що вміє шанувати,
Хотів би кожен бути її сином,
Щоб мовою вкраїнців розмовляти.

Ти дав мені багатства чималі,
Я вдячний за усе твоє тепло,
Та ще прошу, щоб мир був на землі,
Щоб сиріт в Україні не було.









Олена Печорна з книгою "У затінку земної жінки"

 Відбулася презентація книги Олени Печорної «У затінку земної жінки».

Письменницю вітали, дарували квіти, робили фото на згадку. Ловили натхненну мить.
Ми отримали море усмішок, позитиву і багато нових вражень.
Ну, а хто не потрапив на захід, зможе зробити це трошки пізніше.
Що ще тут сказати? Що може бути краще від зустрічі з новою книгою, а тим паче з автором, який поділиться з вами сокровенним?
Поспішайте на зустріч з книгою!!!!






середа, 1 грудня 2021 р.

Горить свіча... І омивається сльозою.

 В Михайло-Коцюбинському вшанували пам`ять жерт голодомору 1932-1933 рр. 

"Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять. Мільйони українців померли від голоду. Десятки мільйонів не народилися. Покалічені людські долі. Пригнічена воля, виснажена душа українського народу...  Ця трагедія торкнулася  кожного…. " : звернулася до присутніх голова селищної ради Ніна Ворох. Хвилиною мовчання пом`янули людей, які загинули мучительською смертю від голоду. Навстоятель Покровської церкви отець Сергій відслужив заупокійну лілію за невинними померлими.






вівторок, 30 листопада 2021 р.

Осіння замальовка від Марини Савчук

Я не змогла пройти повз, занадто гарним для моїх очей виявився цей пейзаж. Могутні клени, підняли свої руки-віти до сонечка, яке неначе розлило свою фарбу на них. Тендітні листочки, облиті сонячною фарбою, покинули свого рідного тата-клена і пішли в гості до матінки землі. А деякі вирішили спочатку зтанцювати ніжний вальс із вітром, щоб потім було, що розповісти своїй матусі. Яскраві кольори сліплять очі, туманять мозок, але кличуть до фантазій та надихають.






Надія Галковська "Майдан триває"

 

МАЙДАН ТРИВАЄ...
''''''''''''''""""""'''''''''
Майдан триває
в наших душах,
У спогадах, тривожних
снах...
Гарячий сніг, гарячий
сніг
У рік Шевченка
барикадний
Упав на нашу землю
страдну
Й на скроні білизною
ліг.
Майдани збурені
палали,
Як море вирували
віча,
І нам дивилась в очі
Вічність,
І ми міцнішими
ставали.
Бо знову долю
УКРАІНИ
Вирішували
украінці:
Постав народ,
не одиниці
Серед зими ,
що нас змінила.
Ми не допустимо
реваншу
Минулого
не повернути!
Ворожі поскидавши
пута,
Захистимо Вітчизну
нашу!
Через буремне
семиріччя
Над нами в небі
лине Сотня.
Вони,Героі, тут
сьогодні
І іхні зоряні
обличчя.
Гарячий сніг,
гарячий сніг
На скроні білизною
ліг...
Майдан триває
в наших душах,
У спогадах,
тривожних снах.
Спинись, прислухайся,
мій друже,
Як Дзвін Михайлівський
в серцях
Відлунює словами
Гімну:
"ЩЕ НЕ ВМЕРЛА
УКРАІНА!"
Майдану Гідності і
Свободи
Слава!
***********

Надія Галковська




Надія Галковська "Жінка-хризантема"

 

ЖІНКА - ХРИЗАНТЕМА

***
Так, я - жінка- хризантема.
Чи цвіту, чи одцвіла?
Паморозі діадему
Притуляю до чола.
Я стою у листопаді
Перед дзеркалом зими.
А вбрання моє крилате
Розпорошиться за мить.
У туманах- оксамитах
Я хитатимусь сама,
Як в незатишному світі
Бадилиночка сумна.
І в чеканні очманілім
Я втамую біль і гнів
Серед злив і заметілей,
Вітровіїв і снігів...
Та якщо ж колись полину-
Птах прозорий, неземний-
Понад світом безупинно
У вечірній вирій свій,
То й тоді не буду втішна,
Вищу благість не знайду,
Бо ж цвіла - свята і грішна-
Хризантемою в саду.
***
МОЯ ЛЮБОВ
ДО ОСЕНІ—
В ОНОВЛЕНИХ
ПОЕЗІЯХ
******************
1. ПАНІ ОСЕНЕ
«Пані Осене»,—
Стиха
Шепоче вільха.
Блимають хати
Підсліпуваті,
В туманному мОроці
Дихають.
Де ж то мій Храм?
Не знайду
В листопадовій
Віхолі.
«Пані Осене»,—
Хилиться віть,
А вуста мої ще
Рожевіють
Та гіркою калиною
Спіють.
Не зірвіть,
не стопчіть,
Хай дозрію.
Вповільненим
кроком.
Блукаю у луках,
Оминаю криниці
Глибокі,
Не зважаю
На гуки і крики
Вороння
У потьмареній
Просині.
«Пані Осене»,—
У напівсні
Важко зводити
Вгору повіки.
Ненароком
спинилась
...над прірвою.
І мені
Відчинились
Твої два світи,
Два безмежні оті—
Синьоокі.
«Пані Осене,
Не оступлюсь!»
******
2.У КОРОЛЕВИ
ПОГЛЯД
ВОЛОГИЙ
У Королеви погляд
вологий
І золотаве
волосся.
Тихо минула
ворожі облоги,
Вийшла
у осінь.
І,замітаючи пил
оксамитом,
Рвучко зірвала
намисто—
Замок у полум'ї ,
ніби накритий
Жаром черленого
листя.
Йде Королева,
і світять ліхтарно Грона калини
крізь пітьму
Пальці стискають
листочок янтарний,
Щоб захитистив
од відьми.
Йде Королева
і вже не лишає
Сліду легкого
на травах.
Тінь Короля
все міцніш обіймає
Напівпрозору
поставу.
Вже нерухомо
свічки тополині
Палахкотять
крізь неї.
І розіслались
туманом в долині
Коси чи цвіт
лілеї..
*********
3. ЖОВТНЮ,
ПЕРСНЮ
ЗОЛОТИЙ
Жовтню,персню
золотий,
Де тебе зронила
осінь?
Чи в ранкових
зимних росах,
Чи у сутінках
сльоти?
Ти котивсь—
легка жарина—
По траві зів'ялій,
тоскній,
Мов сльоза
з очей Ярила
У німоті круч
дніпровських.
Загорався ти
в свічадах
Зледенілої
води,
І той спалах
золотий
Освітив вербу
на чатах.
Ти підносився
з птахами
Аж до місячного
брата,
Й небо сіялося
радо
Золоченими
дощами.
А коли крізь твоє
коло
Протекли
шовки-тумани,—
Квіти очі
позтуляли
І осипалися
кволо.
Чи у сутінках

сльоти,
Чи в ранкових
зимних росах,
Де тебе зронила
осінь,
ЖОВТНЮ,
ПЕРСНЮ ЗОЛОТИЙ?
******
Надія Галковська


четвер, 14 жовтня 2021 р.

Надія Галковська "Козачка разом з нами"

 Вітаю Україну і українців з 14 ЖОВТНЯ, багатозначним святом, сповненим високих дат, і поміж них — Покрова, День Захисників України, Козацтва і УПА—

День народження Раїси Кириченко, яка вперше заспівала мою «Козачку» для всього світу.

Моя поезія — на честь видатної народної артистки:

КОЗАЧКА РАЗОМ
З НАМИ
******
О люба подруго Раїсо!
Твій Сад Божественних
Пісень
Неначе знову.
розпустився,
Вітаючи Святковий
День.
Ми слухаєм і оживаєм,
Напившись цих
солодких див-
Мелодій бАтьківського
краю—
Прозорих,золотих медів.
Знов Україна стоголоса
Мов Квітка Вічності
цвіте,
Коли по ній в
в ПОКРОВСЬКУ осінь
Співачка зоряна іде.
Вона Полковника
стрічає
Із Перемогою з війни,
І серце б'ється,очі
сяють,
Лунають радісні пісні...
Вона—Козачка—
разом з нами
У цей Святковий
світлий день.
І ми стаємо солов'ями
В Саду Божественних
Пісень!
*****
Надія Галковська



одобається