Новорічна ялинка 2016

                                       

                                                                                                               фото Олени Сердюк

Герой Радянського Союзу

                             Руденок 

         Яків Федорович 

               До 100-річчя від дня народження

         Народився Яків Федорович 12 травня 1915 року в селі Козел Чернігівського району і області (нині М. – Коцюбинське) в селянській родині. Після закінчення 7 класів пішов працювати трактористом в колгосп, потім в МТС.

         В ряди Червоної армії призваний в 1937 році. В цьому ж році закінчує полкову школу. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939 - 1940 років.

           Командир танкового взводу 405-го окремого танкового батальйону 7-ї стрілкової дивізії 7-ї армії Північно-Західного фронту, молодший комзводу.

           Указом Президіума Верховної ради СРСР від 21 березня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому відвагу і героїзм молодшому командиру Руденку Якову Федоровичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

          В нагородному листі так викладається особистий бойовий подвиг Руденка Якова Федоровича.

          19 лютого 1940 року в бою з білофінами Руденок забезпечив просування батальйона, знищивши дерев’яно-земельні споруди противника.

           22 лютого 1940 року взвод танків під командуванням Руденка знищив вогневі точки противника і в надзвичайно важких умовах дав можливість просування піхоті. Будучи раненим в бою, Руденок продовжував командувати взводом і тільки після виконання бойового завдання був відправлений в санчастину.

           6 березня 1940 року в бою за висоту над Виборгом (Ленінградська область) взвод танків Руденка потрапив під сильний протитанковий обстріл. Танк був виведений з ладу. Щоб врятувати екіпаж і не залишити бойову машину ворогу, Руденок  виводить людей назовні, й протягом 12 годин бійці лежать під танком, організовуючи оборону. Тут  Руденок отримує друге поранення в лівий бік. Пораненим, він не залишає екіпаж, а з настанням сутінок виводить людей не пошкодженими. Повернувшись в частину, відмовляється від відправлення в госпіталь і знаходиться на лікуванні в санчастині.

Самовіддані  бойові вчинки Руденка, які були прикладом для інших танкістів і забезпечували успіх бою, заслуговують урядової нагороди.   

           В 1941 році навчався в Харківському танковому училищі. В перші місяці німецько-радянської війни отримав поранення, після якого на військову службу не повернувся . Його запрошують в училище навчати майбутніх танкістів. А вже в 1949 році закінчує Ленінградську вищу офіцерську бронетанкову школу. З 1961 року - майор Яків Федорович – в запасі, а потім у відставці.  Переїхав жити до Чернігова, працював старшим інспектором Чернігівського обласного комітету  ДТСААФ, пізніше на навчально-виробничому підприємстві.

Помер 16 квітня 1992 року. Похований на кладовищі Яцево в місті Чернігові. Нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни І ст., Червоної Зірки.

           Шанують і пам’ятають Якова Федоровича земляки. В  місті Чернігові, на будинку, в якому жив Герой, розміщено меморіальну дошку. В смт. М.-Коцюбинське  біля Меморіалу Загиблим воїнам відкрито стелу Героям, уродженцям селища. А в селі Ковпита  на Алеї Героїв встановлено пам’ятний стенд.

Відкриття Стели пам`яті Героям Радянського Союзу, уродженцям М. -Коцюбинського
 2008 рік  фото Миколи Шпака

Інформаційний список використаних джерел:

Бутко В. На побачення до батька / В. Бутко // Наш край. – 2000. – 8 квіт.- С. 1 ; 4 : фотогр.

Руденок Яків Федорович : [інформація про Героя] // Літопис доль та днів минулих / упоряд. Г. Г. Адруг-Дараган, С. М. Горобець, А. Л. Курданов. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – С.188-189.

Руденок Яков Федорович. 33 часа в осаде: [очерк о Герое Советского Союза Руденке Я. Ф., уроженце пгт. М.-Коцюбинское] // Героев подвиги бессмертны : очерки о Героях Советского Союза – уроженцах Черниговской области / авт. очерков М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев ; сост. П. К. Коваленко, М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев. – К. : Политиздат Украины, 1982. – С. 269-270 : ил. – (Герои Советского Союза).

Студьонова Л. Руденок Яків Федорович : [нарис про Героя Радянського Союзу Руденка Я. Ф.,  уродженця смт. М.-Коцюбинське ] // Студьонова Л. В. Долі, обпалені війною : докум. оповідь / ред. А. Курданов. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. – С. 90-91 : фотогр.

Шкаруба О. Чотири герої з однієї школи : [розповідь про Руденка Якова Федоровича] / Олексій Шкаруба // Наш край. – 2005. – 7 трав. : фотогр.

Герои страны : [Электронный ресурс] : [сайт]. - Реджим доступа :     http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=5604. – 29.04.2015. – Загл. с єкрана.

Подвиг народа в Великой Отечественной войне.. : [Электронный ресурс] : [сайт]. - Режим доступа : http://www.podvignaroda.mil.ru/?#id=150028387&tab=navDetailManAward. -  29.04.-2015. -  Загл. с єкрана.

                                                                                                              Інна Шовкун

Коли покликання - ПЕДАГОГ

       Галині Микитівні Поліщук - 90!

           В 2000  році  до дружнього  родинного  кола  Поліщуків з 

М.-Коцюбинського приєдналася  й мати Галина Микитівна. Ця дивовижна жінка з надзвичайно мудрими очима віддала школі, дітям  сорок вісім  років  нелегкої  педагогічної  праці.  В її трудовій книжці два коротких записи, дві назви шкіл  - Лучичівська і Забродівська. Проте навіть товстий том не вмістив би всіх подяк, висловлених Галині Микитівні від тих, кого вона вчила, кого виводила на широкі життєві дороги.

          Народилася  Галина Микитівна Богдан  21 грудня 1925 року  в селі Пархомівка Краснокутського району Харківської області. Цей день благословив на світ  багато уславлених, неординарних особистостей, серед них відома актриса кіно і театру Аросєва Ольга Олександрівна, німецький письменник Генріх Белль, американська актриса Джейн  Фонда. Закінчивши  7- річну  школу в 1940-му  році, Галина Микитівна  вступає  до Охтирського педагогічного технікуму, що в Сумській області.  На вибір професії  вплинули  вчителі, які жили поруч в сусідньому будиночку, жага до знань та  велика любов до  шкільного життя.  Війна перериває навчання, то ж випускницею Галина стає в пам’ятному 1945 році.  І вона, разом з іншою дівчиною,  отримує   направлення на роботу до Волинської області.

             В серпні 1945 –го дві молоді вчительки вирушають до районного центру Ратно.   

А звідси їх уже  відправляють  до села Лучичі. При собі мали обмаль речей, лише якийсь чемоданчик. Про ті часи у Галини Микитівни залишились теплі спогади: « По нас приїхав бородатий дядько з вусами. Він сидів  на возі,  у який були впряжені корови.  Чутки про те, що до села на роботу  їдуть дев`ятнадцятилітні, вродливі вчительки   розповсюджувались миттєво. І коли ми приїхали, то на оглядини вже чекали  всі хлопці села.

             Поселили на квартирі, хазяї були до мене дуже добрі.  Працювати мала в початковій школі, окремого приміщення не було, учнів розміщували в окремій кімнаті звичайної хатини. Діти не мали підручників, зошитів, писали на старих газетах, документах,  у класі стояла напівпорожня гасова лампа.

             Настало довгоочікуване перше вересня.  Раненько вже була біля будиночку, який відвели під школу. Сиділа в порожньому класі і заспокоювала себе тим, що ще рано і нікого немає. Чекала кілька годин, врешті на заняття прийшов лише один хлопчик. З вдячністю вдихала аромат чорнобривців, що їх завбачливо принесла до класу сторожиха. Вона ж і розрадила : « Та ви не переживайте. Ось дивіться, завтра цей блискучий дзвоник всіх дітей до школи покличе».

            Але завтрашнього дня вчителька не чекала , а  зразу ж пішла по хатах, вела розмову з батьками. В здобутті освіти були зацікавлені всі. Вже наступного дня шкільне подвір`я наповнилось дитячим галасом. Учні старанно виводили свої перші гачечки на старих газетах і документах, оскільки ні зошитів, ні підручників у післявоєнні роки не було. У класі стояла напівпорожня гасова лампа.

            Через два роки Галину Микитівну переводять в Забродівську семирічну школу,  яка згодом стає середньою, де й працювала до виходу на пенсію. Закінчила Луцький учительський  інститут, отримавши диплом вчителя української мови та літератури 5-7 класів, а через деякий час вже реорганізований Луцький педагогічний інститут за тією ж  спеціальністю старших класів . Зараз це Східноєвропейський  національний  університет імені Лесі Українки.

             Галина  Микитівна  педагог від Бога.  Кожну хвилинку вона використовувала, щоб  поділитися з  учнями своїми знаннями, зацікавити їх. Всі роки вона несла сільським дітям не лише мудре і прекрасне слово рідної мови, а й ділилася  часточкою своєї душі.  Було, що порядкує на городі, а побачить, що повз йдуть учні, й одразу ж кидає роботу, щоб підійти й поговорити. Хоча на уроках була вимогливою.

В спеціальний зошит  записувала, хто що з учнів знає, а що не знає. «Мої діти дуже любили українську мову, - говорить  вже посивіла вчителька, - добре навчались , багато з них вступали до інститутів, було що зразу п`ять дівчат пішли вчитися до медичного інституту. Крім викладача  української мови та літератури, деякий час працювала завучем, пропонували  навіть стати директором, але відмовилась».

            Педагогічна діяльність Галини Микитівни була високо оцінена. Їй присвоєно звання «Відмінник освіти»,  має Почесну грамоту Міністерства освіти.  У 1970 році нагороджена  ленінською ювілейною медаллю. В 1971 році Галині Микитівні вручили орден «Знак Пошани». У 1978 році вона одержала найвищу нагороду СРСР  - орден Леніна.  Орден Леніна вручав у Луцьку Леонід  Іванович Палажченко (тоді перший секретар Волинського обкому компартії України,  в майбутньому  - перший секретар  Чернігівського обкому).

У вересні 1978 року районна газета «Ратнівщина» напише: «Галину Микитівну Поліщук   у Забродах знає  кожен. Бо в селі важко знайти хату, в якій нема чи не було її учнів. Ті, кому відкривала вчителька дивний світ рідної мови і літератури, тепер вирощують хліб, стоять за токарними верстатами, зводять будівлі, вчать, як і вона дітей прекрасному. Орден Леніна, яким нагороджена Г. М. Поліщук – то висока оцінка  її невтомної праці».

          Тут у Забродах, Галина Богдан знайшла своє сімейне щастя. У 1950 році  пов`язала свою долю з Ананієм Поліщуком. Високий та ставний був парубок. Галина Микитівна позитивно вплинула на чоловіка: він став студентом Луцького педагогічного інституту, вступивши на заочне відділенні факультету фізичного виховання й почав працювати вчителем фізкультури.

           Галина Микитівна - мати двох синів. Своїм нащадкам Галина Микитівна  передала скромність, доброту, повагу до людей, любов до праці. Старший син Володимир поїхав на малу батьківщину своєї матері - в місто Охтирку. Працював інженером на заводі, має двох дітей – сина і дочку. Другий син  - Віктор, лікар, проживав у Михайло-Коцюбинському. На жаль, нещодавно Галині Микитівні довелось проводжати його в останню дорогу. Але від сина залишився найцінніший скарб – дві донечки: Оксана та Мирослава.  Так, Мирослава  перейняла від своєї бабусі вроду. Інша, Оксана, стала продовжувачем педагогічної діяльності. Ще одна творча особистість родини – невістка Ніна Іванівна тішить мешканців району та області  вишивками неймовірної краси. Однак найголовніша утіха Галини Микитівни - правнучок Ваня. Під умілим  наставництвом своєї прабабусі хлопчик успішно освоює шкільні ази, хоча до школи ще й не пішов. Та й воно не дивно. Прабабуся Галина Микитівна - його найулюбленіший педагог. По-іншому й бути не могло.

                                                                                                                   Інна Шовкун

                                                                                                                        Олена Сердюк           

Герой Радянського Союзу

                          Шкаруба  

          Костянтин   Федорович  

          До 100-річчя від дня народження

   
                          Торкнутися неба…    

      Коли народжується людина, у цей світ за нею приходить Мрія. Ота, яку називають справою життя. І по-справжньому щасливі лише ті, котрі знаходять своє покликання.

          Коли 6 квітня далекого 1915 року в мальовничому куточку Чернігівського району (сьогодні селище Михайло-Коцюбинське) у цілком звичайній сільській сім’ї народився хлопчик, навряд чи хтось думав про небо. Малюка назвали Костянтином, але ні батько, Федір Андрійович Шкаруба,  ні мати, Пелагея Карпівна, навіть припустити не могли, що справою життя їхнього сина стане саме воно – Небо. Та і як про таке думати, коли стільки справ й одвічних сільських клопотів? Федір Якович до тридцятих років працював у Чернігові візником, потім був у колгоспі теслею. Пелагея Карпівна клопоталась по господарству. А Костик ріс старанним та допитливим хлопчиком і хтозна, чи здогадувався про власне покликання, натомість – вчився.

          Успішно закінчивши 7 класів, Костянтин не лишався осторонь сьогодення, навчався в педагогічному інституті (за різними джерелами згадується Чернігівський та Житомирський навчальні заклади), і таки дочекався підказки долі. Коли хлопцю виповнилось дев’ятнадцять, юнак вступає в Одеську школу пілотів імені Поліни Осипенко. І вже там вперше сідає  на літак, піднімається й нарешті торкається неба долонями. Школу пілотів Костянтин закінчує  в 1938 році. Спогади його двоюрідного брата Олексія Павловича Шкаруби свідчать, що вже у 1935 та 1936 роках старший брат приїздив у рідне селище у формі льотчика. Ним пишалися батьки й односельці, а учні початкової школи із завмиранням серця слухали розповіді про авіацію.

         Але на молодого лейтенанта вже чекав Далекий Схід, а саме село Романівка Приморського краю, недалеко від Владивостоку. Загалом Шкаруба служив на Тихоокеанському флоті з вересня 1938 по листопад 1942 року. В трьох авіаполках він пройшов шлях від молодшого пілота до замісника командира ескадрильї, але на цьому шляху траплялося різне, власне, як і у небі. Були й злети до висот, були й труднощі, і навіть падіння. Наказ від 4 листопада 1942 року заледве не закрив небо назавжди: «За халатное отношение к выполнению летного задания, что привело к аварии самалета ДБ-3, отсранить от летной работы и направить в дяйствующий флот с использованием в морской пехоте командиром взвода». Однак доля, певно, надто добре розуміла, що таке справжнє покликання.

Коли у грудні, Костянтин Федорович прибув у діючу армію в склад Карельського флоту, військова рада Північного флоту вирішила все таки лишити його в авіації, щоправда у якості рядового пілота.  А вже 2 лютого 1943 року він був командиром зводу першої ескадрильї 24 мінно-торпедного авіаційного полку, котрий з травня 1943 року називався 9-й гвардійський Червонознаменний морський торпедно-авіаційний полк ВВС Північного флоту. Допомогли й підтримали свого друга товариші. Кістяк цієї ескадрильї складали пілоти ( на чолі з капітаном Г. Д. Поповичем), з якими Костянтин служив на далекому сході в 4-му мінно-торпедному авіаполку Тихоокеанського флоту. Ці пілоти стали без перебільшення легендою радянської авіації. Здавалось, що у небі для них нема нічого неможливого.

Їхні подвиги лягли в основу радянського фільму «Торпедоносці». І недарма. За роки війни 53-м було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Чернігівська земля має повне право пишатися, адже ім’я Костянтина Федоровича Шкаруби є серед них.

           Він рвався у небо, і вже 13 лютого у морському бою вперше скинув торпеду. 23 лютого у парі з В. П. Балашовим й 29 березня у парі з Б.С. Громовим здійснив торпедні атаки по конвоям супротивника. 27 лютого 1943 року потопив транспорт водотоннажністю від 1200 до1400 тон. К.Ф.Шкаруба тоді керував групою торпедоносців, котра терміново вилетіла на перехват ворожого конвою. Незважаючи на низький рівень видимості через низьку хмарність, пілоти виявили конвой. Кораблі охорони відкрили потужний вогонь, з’явилися й ворожі літаки. Декілька разів зав’язувався бій торпедоносців з винищувачами, але радянські соколи, здійснивши вдалий маневр, змогли таки відірватись від «месершмітів» й направились до ворожих кораблів. Саме наш земляк атакував головний транспорт. Влучно скинута торпеда відправила на дно транспорт, водотоннажність якого дозволяла перевезти більше 200 танків, тобто цілу танкову дивізію.

            На початку квітня К. Ф. Шкарубу знайшла перша нагорода – медаль «За бойові заслуги» й орден Червоного Прапору. Останніх за час служби було присвоєно три. 1 та 23 травня, 19 і 23 червня він брав участь в торпедних атаках поблизу норвежського узбережжя, тоді два ворожі судна були затоплені групою радянських пілотів.

            Важко собі навіть уявити безмір неба вгорі й такий самий простір, тільки вже водний, внизу, під крилом літака. А що тоді відчуває людина, котра керує залізним птахом, усвідомлюючи, що кожен політ, кожна атака ворога може стати фатальною? В кінці серпня 1943 року в черговій торпедній атаці він був поранений, лікування затягнулося, повернувся Костянтин Федорович у небо в лютому 1944 року.

            Володіючи досвідом ведення бою, будучи замісником командира ескадрильї,  Шкаруба водив пари та групи торпедоносців на виконання бойового завдання 17 березня, 7 і 23 квітня, 25 і 26 травня. 8 разів ставив міни на фарватерах військово-морських баз супротивника. Костянтин добре розумів, що значить бути підбитим над морем, тому до польотів готувався ретельно, розроблюючи маршрути, які вводили противника в оману. На ціль, як правило, виходив несподівано, діяв зважено, блискавично та рішуче. Не менш важливо, що досвідчений пілот піклувався про безпеку тих, котрими керував, бо не раз виводив групи чітким строєм 

з-під ворожого обстрілу.  Власне, лише так і буває, коли небо – справа твого життя.

19 серпня 1944 року, через два дні після бою, за мужність і відвагу, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, Указом Президіуму верховної ради СРСР заступник командира 1-ої авіаескадрильї 9-го гвардійського Червонознаменного морського торпедно-авіаційного полку гвардії Шкаруба Костянтин Федорович був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка».  За час військових дій, уродженець чернігівської землі здійснив десятки успішних бойових польотів ( різні джерела подають цифри більше 60 та більше 70 польотів), особисто потопив, знову ж таки, від 2 до 3-х ворожих транспортів, 2 транспорти – в парі та декілька суден й есмінець ворога - завдяки груповим ударам.

             Влітку 1945 року , вже після війни, зрадити небо Костянтин Федорович не зміг, тому став пілотом-інструктором в 4-му військово-морському авіаційному училищі. В 1947-1949 - студент Вищих офіцерських авіаційних курсів. В цей час жив за тисячі кілометрів від хатини, де вперше побачив світ, аж у Прибалтиці, однак з Риги декілька разів приїздив у Михайло-Коцюбинське, ходив вулицями свого дитинства і, напевно, мрійливо дивився у небо.

В липні 1950 року у зв’язку зі станом здоров’я вийшов у відставку, маючи звання майора. А 12 квітня ( за іншими джерелами 14 березня) 1954 року здійснив свій останній політ, тільки от літака поряд не було, бо вгору піднялась душа пілота. Похований наш земляк в м. Ризі на кладовищі по вулиці Айзсаулес, 1-А. Там 39 могил воїнів. Шкаруба Костянтин Федорович – 39 у списку героїв. Далеко? Хтозна. Дехто стверджує, що земля насправді маленька, та й у льотчиків є те, що з’єднує їх з будь-якою точкою планети. Що? Звісно ж, Небо. Воно – вічне, як і пам’ять людей.

           Торпедоносець Іл-4, на якому літав К. Ф. Шкаруба, нині встановлений в м. Комсомольску-на-Амурі – як пам’ятник пілоту й працівникам авіаційного заводу. В селищі Сафоново в Мурманській області бюст К. Ф. Шкаруби стоїть на Алеї героїв-авіаторів, разом з 52-ма іншими льотчиками -героями Північного флоту. Його ім’я згадується у книгах, й воно ж вибите на пам’ятному знаку, присвяченому морякам-північноморцям, в Києві.

Звісно ж, пам’ять про героя береже земля, в якій заховане коріння роду, - Чернігівщина. Ім’я відомого односельця носить вулиця в Михайло-Коцюбинському, там встановлено пам’ятну дошку. В центрі селища прізвище  К.Ф. Шкаруби згадується на стелі, присвяченій Героям-односельцям. В селі Ковпита Чернігівського району, на Алеї Героїв славетний земляк дивиться у вічність з пам’ятного стенду і подумки знову та знову торкається неба... Так і має бути. Так Є.

                                                                                                                      Олена Печорна

Література :

Йолтуховский  В. М. Знаменитые люди Тихоокеанского флота : [Електронный ресурс] : биограф. справочник / В. М. Йолтуховский. – СПб : ГалеяПринт, 2011.  -  388 с.

Константин Федорович Шкаруба . Торпедой с воздуха  : [очерк о Герое Советского Союза Шкарубе  К. Ф., уроженце пгт. М.-Коцюбинское] // Героев подвиги бессмертны : очерки о Героях Советского Союза – уроженцах Черниговской области / авт. очерков М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев ; сост. П. К. Коваленко, М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев. – К. : Политиздат Украины, 1982. – С. 337-338 : ил. – (Герои Советского Союза).

Минаков В. И. Его высота : [воспоминания о Константине Федоровиче Шкарубе] / В. И. Минаков // Минаков В. И. Торпедоносцы атакуют. Записки морского летчика / В. И. Минаков. – Л. : Лениздат, 1988. – С. 158 ; 257-282.

Морозов М. Э. Торпедоносцы Великой Отечественной . Их звали «смертниками» / Мирослав Морозов. – М. : Коллекция : Яуза : ЭКСМО, 2011. – С. 296.

Прохацкий А. Сочетание отваги и мастерства  / А. Прохацкий  // Золотые звезды тихоокеанцев : сборник / автор-сост. К. П. Прохацкий ; автор предисл. В. В. Сидоров ; худож. В. Г. Убираев. – Владивосток : Дальневост. кн. изд.-во, 1982. -384 с., [28] с. : порт.

Сорокажердьев В. Они сражались в Заполярье : Герои Советского Союза, 1935-1945 : боевые биографии / В. Сорокажердьев . – Мурманск : Кн. изд.-во, 2007. – 304 с.

Студьонова Л. Шкаруба Костянтин Федорович : [нарис про Героя Радянського Союзу Шкарубу К. Ф.,  уродженця смт. М.-Коцюбинське ] // Студьонова Л. В. Долі, обпалені війною : докум. оповідь / ред. А. Курданов. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. – С. 94-96 : фотогр.

Шкаруба Констянтин Федорович : [біографія героя] // Літопис доль та днів минулих / упоряд. Г. Г. Адруг-Дараган, С. М. Горбець, А. Л. Курданов. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – С.190.

Шкаруба О. П. Вулиця старшого брата : [розповідь про Героя Радянського Союзу Костянтина Федоровича Шкарубу ] / Олексій Павлович Шкаруба // Наш край. – 2000. – 9 трав., 16 трав. : фотогр.

Шкаруба О. Чотири герої з однієї школи : [розповідь про брата Шкарубу К. Ф.] / Олексій Шкаруба // Наш край. – 2005. – 7 трав. : фотогр.

Герой Радянського Союзу

               Одноворченко Степан                   Савелійович

Командир ескадрильї 448-го штурмового авіаційного  полку 281-ї штурмової авіаційної дивізії 13-ої повітряної армії Ленінградського фронту.

Літав на ІЛ-2, пікірував ворожі танки, аеродроми, знищував цілі бомбами, реактивною вибухівкою, гарматним і кулеметним вогнем. Відмінно керував групами літаків над полем бою, роблячи 4 - 5 заходів на ціль. Поява в повітрі штурмовиків капітана Одноворченка  викликала у ворожих станах  паніку.

Кращий льотчик в полку і кращий командир ескадрильї в дивізії, так говорили про капітана Одноворченка  товариші по службі. Спокійний, неговіркий, в повітрі показував надзвичайні приклади майстерності, відваги і героїзму. Головною умовою успішної роботи вважав морально-бойові якості пілота : сміливість, точність, рішучість, розрахунок .

Народився в селищі Михайло-Коцюбинське Чернігівського району, Чернігівської області 13 вересня 1914 року в селянській родині. Спочатку навчався в рідному селі, потім в  місті Чернігові в школі ФЗУ. Працював електромеханіком.

Службу в Радянській  армії розпочав в 1935 році, вступивши  до Ворошиловградської військової  авіаційної школи пілотів, яку і закінчив в 1939 році.

На фронтах Великої Вітчизняної  перебував з 20 жовтня 1942 року. Воював  спочатку на Волховському (з жовтня 1942 – по лютий 1944), потім на Ленінградському (в лютому-квітні, з червня 1944), та 3-му Прибалтійському (в квітні – червні 1944) фронтах.  Брав участь в прориві блокади Ленінграду в 1943 році, в липнево - серпневих операціях на Мгинському напрямку в 1943 році, у відбитті контратак ворога  в районі Спаська Полость в 1943 році, в боях по звільненню Новгорода і Ленінградської області в 1944 році, в бойових операціях  на Псковському та Нарвському напрямках в1944 році, в боях по прориву оборонної полоси на Карельському перешийку.

В нагородному листі читаємо: «За период  пребывания на фронтах Великой Отечественной войны Одноворченко совершил 99 эффективных боевых вылетов на самолетах ИЛ-2, из них : ночью - 3 вылета, по аэродромам противника – 4 вылета, с боевой нагрузкой 600 кг – 9 вылетов, с боевой нагрузкой 500 кг  с воздушным стрелком - 84 вылета. Из 99 совершенных боевых вылетов Одноворченко совершил  в качестве ведомого – 2 вылета, ведущего звена - 3, ведущего группу самолетов - 94 вылета. Всего при его лидировании  в полку совершено  441 эффективных боевых вылетов. Лидировал на цель группой в составе 20 самолетов ИЛ-2».

За відмінне виконання бойових завдань, проявлені мужність і героїзм,  високу організованість, чіткий порядок в ескадрильї, за уміння керувати групою літаків в повітрі над полем бою майор Одноворченко Степан  Савелійович представлений до найвищої урядової нагороди - присвоєння звання Герой  Радянського Союзу (23.02.1945) з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (в т.ч. 1943), орденом Олександра Невського (1943), двома орденами Вітчизняної війни  І -го ступеня (1944, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки, медалями, зокрема «За оборону Ленінграда» (1943).

Після закінчення війни продовжував військову службу на командних посадах в ВПС. З 1958 року полковник Одноворченко у відставці.  Помер 30 вересня 1991 року, похований в Астрахані. Не забувають Степана Одноворченка земляки. Вулиця, на якій жив герой, з 2002 року стала носити його ім’я. Біля меморіалу Слави в центрі селища відкрито стелу на увічнення пам’яті Героїв Радянського Союзу - уродженців Михайло-Коцюбинського. В селі Ковпита на Алеї Героїв встановлено пам’ятний стенд.

                                

Стела пам`яті Героям Радянського Союзу, уродженцям селища,  в М.-Коцюбинському

Пам`ятний стенд в селі Ковпита

Напис на стенді

Література:

Астраханцы Герои Советского Союза. – Астрахань, 2000.

Буров А. В. Твои герои – Ленинград. -  Л., 1968.

Кирилов  П. За щастя на землі. Золота Зірка нашого земляка : [про Одноворченка С. С.] / П. Кирилов // Шляхом комунізму. – 1965. –№ 38. – 30 берез. – С. 2 : фотогр.

Командир летающих «катюш» // За чистое небо : биографии : сборник / сост. Н. Ф. Минеев, М. И. Ялыгин. – Л. : Лениздат, 1978.

Нестеренко С. Вулиця імені земляка : [про вулицю Степана Одноорченка] / С. Нестеренко // Наш край. – 2006. – 6 трав. – С. 8.

Одноворченко Степан Савелійович : [біографія героя] // Літопис доль та днів минулих / упоряд. Г. Г. Адруг-Дараган, С. М. Горобець, А. Л. Курданов. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – С.188.

Одноворченко Степан Савельевич.  В небе Ленинграда : [очерк о Герое Советского Союза Одноворченко С. С., уроженце пгт. М.-Коцюбинское] // Героев подвиги бессмертны : очерки о Героях Советского Союза  / авт. очерков М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев ; сост. П. К. Коваленко, М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев. – К. : Политиздат Украины, 1977. – С. 347-348 : ил. – (Герои Советского Союза).

Одноворченко Степан Савельевич.  В небе Ленинграда: [очерк о Герое Советского Союза Одноворченко С. С., уроженце пгт. М.-Коцюбинское] // Героев подвиги бессмертны : очерки о Героях Советского Союза – уроженцах Черниговской области / авт. очерков М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев ; сост. П. К. Коваленко, М. Ф. Церковный, А. Д. Шиганов, Б. Ф. Юрьев. – К. : Политиздат Украины, 1982. – С. 223-224 : ил. – (Герои Советского Союза).

Одноворченко Степан Савельевич // Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Т. 2 (Любов –Ящук).  / пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. - М.: Воениздат, 1988. - 863 с.

Одноворченко Степан Савелійович : [нарис про Героя Радянського Союзу Одноворченко С. С.,  уродженця смт. М.-Коцюбинське ] // Студьонова Л. В. Долі, обпалені війною : докум. оповідь / ред. А. Курданов. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. – С. 86-88 : фотогр.

Скуратович  А. До 100-річчя від дня народження Героя Радянського Союзу Степана Одноворченка / Анатолій Скуратович // Наш край. – 2014. – 13 верес. – С. 5 : фотогр.

Шкаруба О. Чотири герої з однієї школи : [розповідь про Степана Савелійовича Одноворченка] / Олексій Шкаруба // Наш край. – 2005. – 7 трав. : фотогр.

                                                                                                                    Інна Шовкун

Презентація книги: "М.-Коцюбинська гімназія: вчора і сьогодні"

Історія бібліотеки

                Історія бібліотеки селища М.-Коцюбинське

           На початку травня 1897 року турботами Чернігівського повітового земства відкрито бібліотеку-читальню в селі Козел (нині смт. М.-Коцюбинське), яка розмістилася  «въ квартирѣ земскаго врача, который взялъ на себя трудъ исполненія обязанности библіотекаря и веденія отчетовъ.  Книги для Козлянской библіотеки присланы Московскимъ Комитетомъ Грамотности».

            Відкриття  Козлянської бібліотеки стало наслідком втілення в життя  постанови повітового земства від 1896 року:  «Въ 1896 году уѣздное земское собраніе сдѣлало постановленіе, открыть библіотеки – читальни въ 20 поселеніяхъ Черниговскаго уѣзда на средства, ассигнованныя губернскимъ земствомъ въ память бракосочетанія Государя Императора Николая ІІ». Тоді ж було вироблено «проѣктъ правилъ для имеющихъ отрыться библіотекъ. Библіотека открыта, согласно правиламъ, утвержденнымъ губернаторомъ въ январе 1896 года».

                   Ось деякі з його положень:

- народна бібліотека-читальня має за мету  надати всім місцевим жителям безкоштовне користування книгами, газетами та журналами;

- бібліотека- читальня має особливе , затверджене для неї приміщення;

- на обов’язки бібліотекаря покладається: видача та прийом книг, нагляд за порядком у читальні, ведення каталогів та звітності про діяльність бібліотеки-читальні;

- за втрату книги  або її пошкодження надається право «взыскивать с виновного стоимость книги». 

                                                      (Земський збірник Чернігівської губернії 1898 рік, № 5, ст. 27).

            В цей час в с. Козел було 724 двори з населенням 3891 чоловік.

            Після революційних подій, у 1921 році відкрито колбуд і бібліотеку.

 1927 р., листопад – відкривається хата-читальна на другому кутку села, діє сільбуд. Село передплачує 68 примірників газет. Тож, у 30-тих роках в селі було вже дві бібліотеки, одна з них в приміщенні сільського клубу. Під час війни цей будинок згорів, але невеликий книжковий фонд зберігся. 1936 р., червень – новоорганізована районна бібліотека налічує 2632 книги. Організовано пересувну бібліотеку.

             В 1943 році, після визволення селища від німецько-фашистських загарбників, бібліотека з фондом 1000 книг знаходилась в будинку жительки Томилко. Пізніше перенесена в будинок Прудкіної Наталії Платонівни, книжковий фонд вже збільшився до 3-х тисяч примірників. Ще через два роки книгозбірня перемістилась у будинок священника і врешті, коли налічувалось до 10-ти тисяч книжок, - в Будинок культури. На той час завідувала закладом, як згадують старожили, Бригинець Марія Миронівна. Її наступницею стала в 1951 році Вовк Марія Сазонівна. В 1956 році в селі збудовано два будинки спеціально для  приміщень двох бібліотек: дитячої та дорослої. Остання отримала статус районної, розширився  штат її працівників. До 1980 року завідувала бібліотекою Вовк Марія Сазонівна, а з 1980 по 1997 роки – Вовк Тетяна Іванівна. Бригинець Марія Миронівна працювала бібліотекарем, Неділько Наталія – методистом. Далі протягом року завідувала бібліотекою Погоняйло Ірина Василівна, яка заступила на роботу молодим спеціалістом в 1989 році.

             Зараз бібліотека виконує функції  відділу обслуговування ЦРБ, яким з 1997 року по сьогодні завідує Шовкун Інна Володимирівна (на роботі з 1991 року), з 2011 року в бібліотеці працює молодий спеціаліст, письменниця Сердюк Олена Вікторівна (Печорна). До послуг користувачів фонд з 25 тисяч примірників книг, журналів та газет, читальний зал, довідково-бібліографічний апарат. В  2012 році відбулося  підключення до всесвітньої мережі Інтернет. Електронна адреса бібліотеки : vidobsmk@gmail.com. Бібліотека знаходиться на другому поверсі Будинку культури  за адресою вулиця Миру,1 і  займає площу 406 квадратних метрів.

                                            В бібліотеці працювали:

Бригинець Марія Миронівна (6 травня 1923 – 8 грудня 2000).

Народилась в селі Козел. В 1946 році  після закінчення Ніжинського культпросвітнього училища прийшла на роботу в бібліотеку, працювала завідуючою, потім бібліотекарем  до червня 1973 року.

Вовк Марія Сазонівна (13 грудня 1923 - … ). Призначена завідуючою бібліотеки  в 1951 році і закінчила свій трудовий стаж в 1980 році.

Вовк Тетяна Іванівна (2 квітня 1937 – 6 березня 2010). Народилася в селі Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області в сім’ї колгоспників.З 1945 по 1955 рік  навчалася в середній школі. Після закінчення школи  два роки з 1955 по1957 працювала в дитячому садочку рідного села. В вересні 1957 року стала студенткою Ніжинського культпросвітнього технікуму, який закінчила в1959 році. З серпня 1959 року працювала бібліотекарем, потім завідуючою  М.-Коцюбинською бібліотекою для дорослих.

Горбач Олександра Антонівна

Рибаченко Надія Юліанівна

Погоняйло Ірина Василівна

// ЗЕМСКОЙ СБОРНИК ЧЕРНИГОВСКОЙ ГУБЕРНИИ . - 1898. - № 5. - С. 27.

Будинок культури, в якому працювала бібліотека (не зберігся)

В цьому приміщенні знаходилась бібліотека

Полковніченко Олександр Петрович, бібліотекарі: Горбач Олександра Антонівна ,      Вовк Тетяна Іванівна

Горбач Олександра Антонівна, Вовк Тетяна Іванівна, Вовк Марія Сазонівна

Вовк Тетяна Іванівна

В читальному залі, по центру - Вовк Марія Сазонівна

Вовк Марія Сазонівна та Вовк Тетяна Іванівна

На ювілейному вечорі з нагоди  75-річчя від дня народження

 Василя Блакитного в М.-Коцюбинському (1969 рік)

Лепеха Валентина Григорівна, Вовк Тетяна Іванівна

Михайло-Коцюбинська публічна бібліотека

            Шановні відвідувачі, перед вами М.-Коцюбинський  районний Будинок культури, в  приміщенні якого з грудня 1990 року продовжила свою роботу тоді М.-Коцюбинська міська бібліотека-філіал, з 1997 року - відділ обслуговування Чернігівської центральної районної бібліотеки. 22 липня 2019 року - публічна бібліотека Михайло-Коцюбинської  громади. Книгозбірня розмістилась на другому поверсі. 

До ваших послуг:

 - книжковий фонд  - 23 547 тис. примірників. Це популярні новинки сучасної української літератури, класична література, краєзнавча література, детективи, фантастика, романи про кохання, періодичні видання;

- зона Wi-Fi - безкоштовне користуваня Інтернетом;

-довідково-бібліографічний апарат - систематичний каталог, алфавітний каталог, систематична та краєзнавча картотеки статей, довідники, енциклопедії.

-  цікаве дозвілля, зустріч з прекрасним.

                                                     Бібліотека працює:

                                                   
                                                     вівторок – пятниця: з 9.00 до 18.00
                                                     субота, неділя - з 9.00 до 17.00

                                                     вихідний  -  перерва - з 13.00 до 14.00

                                                     Остання п`ятниця місяця - санітарний ден

                                   E-mail: biblioteka.publ.mk@gmail.com

                                   Тел.: 68-14-21             

В бібліотеці Вас радо вітатимуть:

Шовкун Інна Володимирівна –
директор Михайло-Коцюбинської публічної бібліотеки.

 Прийшла працювати в селищну книгозбірню в 1991 році, після закінчення Київського інституту культури.  
З 1997 року – на посаді завідуючої. Активна учасниця аматорського хорового колективу  «Джерело»
 М.-Коцюбинського Будинку культури.

Сердюк Олена Вікторівна –
бібліотекар Михайло-Коцюбинської публічної бібліотеки.   
Працює з 2013 року. Має вищу філологічну освіту.

Автор роману «Грішниця», який був відзначений Міжнародною україно-німецькою літературною премією імені Олеся Гончара, обласною премією імені Михайла Коцюбинського. У 2013 вийшла друком друга книга «Кола на воді», авторка стала членом Національної спілки письменників України. У вересні 2014 року побачив світ третій роман письменниці
«Фортеця для серця».
Грудень 2019 року - роман "Химерниця".

В читальному залі ...

День селища

Вишивка хрестиком  Віктора Кравченка

Літопис М.-Коцюбинської громади за 2014 рік

                                                                               2014     

                           Відзнаки

Лютий - рішенням Президії Української Спілки ветеранів Афганістану Бабича Віктора нагороджено пам’ятною медаллю «25 років виведення військ з Афганістану». 

Квітень – двом вчителям М. – Коцюбинської гімназії присвоєно звання «Вчитель- методист» Виноградній Т. М.  – вчителю початкових класів , Каленіченко Н. М. –зам. директора з науково-методичної роботи.

3 жовтня - премію ІІ ступеня Миколи Мглинцева вручено вчительці початкових класів 

М.-Коцюбинської гімназії Виноградній  Тетяні Михайлівні та премію ІІІ ступеня вчителю фізичного виховання Кирієнко Миколі Петровичу.

1 жовтня – голову ради ветеранів селища, краєзнавця  Скуратовича Анатолія Михайловича  прийнято до Національної спілки краєзнавців України.

30 грудня – Коваль Ольга,  завідуюча стаціонарним відділенням територіального центру, де доглядають одиноких літніх людей,  учасниця районного конкурсу «Жінка року -2014».

                     Робочі зустрічі та гості громади

21 травня – на базі М.- Коцюбинської гімназії проведено обласний семінар директорів закладів нового типу. Відбулося засідання акмеологічної  групи.

26 червня - виїзна приймальна в. о. голови ЧРДА Кругола А. М. Він зустрівся з сім’ями мобілізованих в зону АТО.

Вересень  - на базі М. –Коцюбинської гімназії проведено обласний семінар для молодих спеціалістів природничих дисциплін. Досвідом роботи ділились  вчителі біології та хімії     

Шолох В. М , Томилко Л. І.

22 вересня – центральна дитяча бібліотека для бібліотекарів району провела семінар на тему «Креативні підходи у керівництві дитячого читання».

                     Знакові події та масові заходи      

З січня 2014 року реорганізовано М.-Коцюбинську районну лікарню в амбулаторію загальної практики сімейної медицини. На базі стаціонару лікарні  відкрито хоспісне відділення Чернігівської районної лікарні, відповідальною призначено Махонько Р. К.

Завідуючою амбулаторією залишається Божок Н. Г.  Реорганізацію проведено згідно сесії райради від 17 вересня 2013 року. В зв’язку з реорганізацією за власним бажанням звільнились лікарі, які пропрацювали майже 50 років : Березинець В. І. – акушер-гінеколог (51 рік), 

Ісакова Р. Ф. – лікар-педіатр (40 р.), Пилипенко М. П. - лікар-рентгенолог (40 р.). Середній медичний персонал залишився в складі, всі працевлаштовані. При амбулаторії ЗПСМ відкрито денний стаціонар на 15 ліжок. Працює лікарня з 8-ї до 18–ої години.

2 лютого  змінено режим роботи ДНЗ з 9 год на 10,5 год. Розширені штати, добавлено 0,75 ставки вихователя, 0, 45 помічника вихователя. Тепер батьки  мають можливість приводити дітей до садочку з 7.30 і забирати  до 18.00.

В дошкільному дитячому навчальному  закладі «Пролісок» втілено проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»  за напрямком «Енергоефективні технології  та відновлювані джерела енергії»:  проведено реконструкцію котельні з встановленням додаткового котла на пелетах та заміну теплотраси.  Всього затрачено 450 тис. гривень (45% - внесок селищної ради, 5% - громади, 50 % - ПРООН).

Як зустрічні дії по енергозбереженню в ДНЗ коштами селищної ради здійснено заміну 24  старих вікон на сучасні металопластикові (131 тисяча), проведено  промивку системи водяного опалення  (39 тис. грн., листопад).

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=258KQZTJyRc.- 2014. - 20 листоп.

В Будинку культури відбулися :

13 січня - свято «Щедрівки»; 7 березня -  концерт до Дня 8-го Березня ; 29 січня -  літературно-музична композиція по вшануванню пам’яті героїв Крут  (інф. в газеті) ;  16 березня - аматорський колектив Андріївської ЗОШ запропонував переглянути виставу «Наймичка» за твором Тараса Шевченка ; 16 травня - звітний концерт школи мистецтв (інф. в газеті); 31 травня -  випускний вечір гімназистів; 26 червня - інформаційно –музична композиція до Дня Конституції  (інф. в газеті);  20 червня - районний конкурс молодих естрадних виконавців «Твій шанс». Брали участь 25 учасників  від 13 до 25 років,  Альона Сластьон посіла ІІІ місце (інф. в газеті) ; 8 листопада – районний огляд художньої самодіяльності : від М.-К. БК виступали аматорський народний хор «Джерело», танцювальний колектив ; 19 грудня - концерт на підтвердження звання «народного» аматорського хорового колективу «Джерело». Присутні директор обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв  Заваліна Н. П., головний хормейстер області Коцур О. М.

14 січня – в гімназії проведено історико-літературне читання  «М.-Коцюбинське - селище рідне моє», присвячене історії селища та 120-річчю з дня народження Василя Блакитного. На свято запрошені викладачі Інституту історії, етнології та правознавства, гості з Білорусі, працівник музею Коцюбинського. (Інф. в газеті).

26 лютого – схід громадян селища : звіт голови про роботу за 2013 рік та благоустрій селища, виступи депутата районної ради Наталія Божок, директора  М.- К. гімназії Григорія Божка, голови ветеранської організації  Анатолія Скуратовича, працівника районного центру для сім’ї, дітей та молоді Світлани Лалуки. Громадою селища в 2014 році заплановано провести ремонт колодязів та ямковий ремонт вулиць, ввести додаткову ставку лікаря-педіатра, впорядкувати кладовища,  встановлено збір на самооподаткування – 40 грн., із них: на благоустрій населеного пункту - 10 грн., чистку доріг – 10 грн., самооподаткування – 20 грн., за поховання на кладовищі іногородніх громадян, які не зареєстровані і не проживають на території селищної ради – 500 грн., за утримання в господарстві тракторів: Т-16, Т-25 – 70 грн., Т-40 – 110 грн., ЮМЗ, МТЗ – 125 грн., комбайни – 82 грн., вантажні автомобілі – 68 грн. та випас худоби – 12 грн. На кінець присутні продивились літературно-музичну композицію, присвячену 200-річчю Т. Г. Шевченка, яку підготували  працівники культури. (Інф. в газеті).

5 травня - урочисте відкриття храму Петра і Павла. На свято завітало чимало почесних гостей : народний депутат України Валерій Дубіль, голова Чернігівської рай. ради Анатолій Дуденко та ін. Освячення престолу й храму провів архієпископ Чернігівський та Новгород-Сіверський Амвросій. Прибув і благочинний Чернігівського округу протоієрей Сергій Гофрик. Нову святиню збудували на місці колишньої дерев`яної  церкви, яку було зруйновано у 60-их роках минулого століття.

9 травня – урочистий мітинг, святковий концерт до Дня Перемоги.

25 травня – вибори президента України. Взяли участь в голосуванні 1486 громадян. Кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата на пост Президента України:

Порошенко Петро Олексійович – 771 ;

Ляшко Олег Валерійович – 278 ;

Тимошенко Юлія Володимирівна – 213 ;

Гриценко Анатолій Степанович – 80 ;

Богомолець Ольга Вадимівна – 39.

12 липня - у рамках проекту «Доступна медицина» за підтримки народного депутата Владислава Атрошенка до М.-Коцюбинської поліклініки прибула бригада лікарів для надання безкоштовної медичної допомоги всім бажаючим.

24 серпня – до Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України біля приміщення селищної Ради проведено урочистості. (Інф. в газеті).

19 вересня  - урочистий мітинг біля Меморіалу загиблим воїнам до Дня визволення Чернігівщини та Дня партизанської слави.

29 вересня – працівники книгозбірень району завітали до  дитячої  бібліотеки з нагоди святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. (Інф. в газеті).

Вересень – у Харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшла друком третя книга  письменниці Олени Печорної «Фортеця для серця». 11-14  вересня авторка презентувала  книгу на Міжнародному книжковому «Форумі видавців» у Львові.

26 жовтня – вибори народних депутатів України.

У загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі взяли участь у голосуванні 1202.

Партія «Блок Петра Порошенка» - 261.

Політична партія «Народний фронт» - 234.

Радикальна партія Олега Ляшка – 231.

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» - 98.

МПолітична партія «Об’єднання «Самопоміч» - 95.

По одномандатному виборчому округу голосувало 1200.

Атрошенко Владислав Анатолійович – 526

Коваленко Анна Миколаївна – 120

Велігорський Володимир Федорович - 87

Федорук Володимир Костянтинович – 85

Аверченко Сергій Миколайович – 65

Поліщук Володимир Андрійович - 64

Ганжа Микола Миколайович - 61

13 листопада – іменем Володимира Брешинського, учасника АТО названо парк Великої Вітчизняної війни (затверджено на 27 сесії шостого скликання  від 13 листопада 2014 року).

19 грудня - перший заступник начальника Чернігівської ОДПІ Тетяна Сосімович відвідала сім’ю Володимира Брешинського, який загинув при виконанні  обов’язків  у зоні проведення АТО, привітала родину зі святом та вручила подарунки від Святого Миколая. (Інф. в газеті).

26 грудня – біля приміщення селищної ради відбулося відкриття новорічної ялинки.

               М.-Коцюбинська гімназія :

12 лютого – в М.-К. гімназії проведено урок пам’яті, присвячений 25 - річчю виведення радянських військ з Афганістану.  Запрошений воїн-афганець селища Віктор Бабич.

 Лютий – на районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт школярів  МАН зі світової літератури диплом ІІІ ступеня одержав Роман Сбоєв (2013-2014 н.р.) ;

з біології диплом І ступеня – Шпак Ілля (2014-2015 н.р.).

Січень – в обласних олімпіадах з базових дисциплін перемогу отримали (2013-2014 н.рік) : Сбоєв Р. (10 кл.) укр.мова – ІІІ місце; Новик Т. (10 кл.), Шпак І. (9 кл.) біологія – ІІІ місце; Ковган Я.(10 кл.) географія – ІІІ місце; Шпак І. ( 9 кл.) техн. праця – ІІІ місце.

Грудень – в районних олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах  Яцика та Шевченка учні гімназії отримали  27 дипломів : десять І ст., десять ІІ ст., сім ІІІ ст. Серед них Шпак Ілля, Свириденко Марина , Шовкун Дарина,  Янченко Анна, Малий Євген ,  Ведь Олексій, Ковган Анна, Притиковська Таня та ін.

6 березня – свято, приурочене 200-річчю від дня народження  Кобзаря, проведене з учнями  Андріївської, Шибиринівської, Жукотківської  шкіл.  Прозвучали  твори у виконанні учнів школи мистецтв. (Інф. в газеті).

25 березня – районний етап змагань «Олімпійське лелеченя»  проходив в гімназії. Взяли участь команди Гончарівська, Халявина, М.- Коцюбинського. Перемогли михайло-коцюбинці.

12 квітня – обласний етап змагань «Олімпійське лелеченя» проходив у Чернігові.

М. –Коцюбинська команда  посіла друге місце  і здобула право  на участь у Всеукраїнському фінальному змаганні , але в зв’язку з політичною ситуацією в країні фінал не відбувся.

 Квітень – учням  гімназії до свята Світлого Христового Воскресіння настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці отець Сергій подарував солодощі.

30 травня – свято «Останнього дзвоника».

 2 червня - протягом 14 днів працював  оздоровчий табір гімназії. Оздоровилось 160 учнів (всього 312) з 2-го по 10 клас. Бажаючі відвідали  Чернігівський драмтеатр, та 16 червня  учні 6-7 класів здійснили екскурсійну поїздку по місцях бойової та партизанської слави в села Ведильці  і Ковпита.

13 червня – урок пам’яті, присвячений  подіям Першої Світової війни. На свято запрошені  гості : Ячменіхін К. М. – доктор історичних наук, професор, Блакитний М. М.  – учений секретар Чернігівського історичногомузею  ім. Тарновського, Москалець С. В. - підполковник, військовий комісар Чернігівського ОМВК, Лисенко Є. В. – керівник проекту «Реабілітовані історією». (Інф. в газеті).

19 вересень –  до Дня визволення селища - свято квітів «Моя Батьківщина- Україна». (Інф. в газеті). Провідною темою, яка відображалась в учнівських композиціях, була ідея миру, єдності, злагоди.

2 жовтня  - до гімназії завітало свято Всеукраїнського олімпійського руху.  Із стін нашого навчального закладу  вийшло 10 майстрів спорту СРСР і України.  Презентацію своїх видів спорту провели  Артьомін Дмитро (чемпіон України, призер чемпіонатів Європи серед юніорів з біатлону), Остапенко Анатолій (призер міжнародних змагань з велоспорту) та  призер чемпіонату світу з біатлону Лемеш Ніна.

Листопад – акція - благодійний ярмарок «Діти чернігівського району – захисникам Вітчизни» на підтримку воїнів АТО. Зібрано близько 500 гривень.

             Школа мистецтв :

18 березня – на обласному конкурсі виконавців на духових інструментах м. Чернігів

І місце зайняла  Ковган Анна .

6 травня – обласний конкурс дитячих духових оркестрів серед учнів ПСММЗ, м. Чернігів, філармонійний центр, оркестр (малий склад) –І місце.

20 березня – обласний хореографічний фестиваль-конкурс «Надія-2014» м. Чернігів. У номінації «Народно-сценічний танець» за танок «Весняний віночок» -ІІ місце ; у номінації «Стилізований народний танець» за танок «Смуглянка» - ІІ місце.

1 квітня – ХІІ обласний конкурс з образотворчого мистецтва серед учнів ПСММЗ

 м. Чернігів Улаєва Катерина зайняла ІІ місце.

22 березня – Всеукраїнський конкурс учнівської творчості «Об`єднаймося ж, брати мої», Бабич Єлизавета лауреат.

                             Делегації від громади

17 січня – пройшли щорічні загальні збори членів Товариства «Чернігівське  земляцтво» в Києві, районну делегацію представляло 18 чоловік,серед них Ворох Ніна Володимирівна (секретар селищної ради) , Балабушка Олександр Володимирович (директор ДП «Чернігіврайагролісгоспу»).

20 січня – аматорський хоровий колектив «Джерело» брав участь у святкуванні  Дня Соборності в селищі Седнів, Дня 8-го Березня в ЧРДА (6 березня), Дня місцевого самоврядування в ЧРДА

14 лютого -  делегація Чернігівського району на чолі з заступником голови районної державної адміністрації Лідією Гаєвською  відвідала селище Брагин республіки Білорусь. Ця зустріч була присвячена відзначенню 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан. (Інф. в газеті).

Квітень  - працівники бібліотеки, учні та викладач гімназії  приймали участь у літературно-мистецькому вечорі «День української поезії» до 120 - річчя від дня народження Еллана-Блакитного,  до 100-річчя Абрама Кацнельсона, 100-річчя Марка Вороного  в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М. М. Коцюбинського. (Інф. в газеті).

24 - 30 травня - голова М.-Коцюбинської селищної ради Завальний М. В. серед двадцяти двох міських та селищних голів Чернігівщини здійснив інформаційний візит до міста Кемптен (місцевість Альгой, федеральна земля Баварія, ФРН), що здійснювався за підтримки фонду Ганса Зайделя в рамках проекту «Сталий розвиток малих міст Чернігівської області». Мета поїздки - ознайомлення з роботою комунального господарства середнього європейського міста, а саме: будівництвом та реконструкцією, використанням джерел відновлювальної енергії (каскад малих гідроелектростанцій та одна сонячна),  діяльністю пункту роздільного прийому вторинної сировини та сміттєспалювального заводу (останній одночасно виконує функції електростанції, забезпечуючи місто струмом на 80%), водопостачанням та очисними спорудами.

 30 – 31 жовтня – робочий візит голови селищної ради Завального М. В.  на Міжнародну конференцію на тему «Сталий розвиток малих міст України в контексті нової європейської перспективи», що відбулася  за підтримки місцевої влади і Фонду Ганса Зайделя в місті Львові.

12 грудня – делегація у складі голови селищної ради Завального М. В., секретаря  селищної ради Ворох Н. В., директора ПОП ім. Войкова Климчука О. Л. до міста Брагін республіки Білорусь, з нагоди святкування 90-річчя  Брагинського району.

Стан населення на 01.01 2014 – 3077.

Народилось – 29 дітей, 13 дівчаток, 16 хлопчиків.

Шлюб взяли  - 14 пар.

Померло – 54 чоловіка, серед них:

 Брешинський Володимир Олегович (17.01.1983 - 26.08.2014) учасник АТО, призваний  за мобілізацією 28.04.2014. Його іменем названо парк Великої Вітчизняної війни  на 27 сесії шостого скликання селищної ради від 13 листопада 2014 року.

Сапун Віктор Григорович (30.11. 1933 – 19.02. 2014) – працював заступником управляючого механізованого загону відділення «Сільгосптехніка», після відокремлення у 80-90 роки завідуючим М.-Коцюбинського відділення "Сільгоспхімії".

Кухар Олексій Федорович (06.06.1925 – 25.03.2014) – працював  заступником управляючого з економічної частини, головою профспілкового комітету М.- Коцюбинського відділення «Сільгосптехніка», головою ради ветеранів селища.

Шкаруба Володимир Михайлович (25.06.1927 - 22.04.2014) – ветеран Великої Вітчизняної війни, працював  токарем  відділення «Сільгосптехніка».

                     

  

            Спонсори :

М.-Коцюбинській територіальній громаді для вирішення соціально-побутових питань допомогу надали :

ПОП ім. Войкова , директор Климчук Олексій Леонідович – 10 тис. грн.;

ТОВ «Агрофірма «Іванівка» - 5, 5 тис. грн. ;

ТОВ «Екобіопром»  - 2 тис. грн.;

ФОП «Костючеко» – 4.600 тис. грн.;

ФОП «Мітус» -4.500 тис. грн.

М.-Коцюбинське хоспісне відділення Чернігівської центральної районної лікарні, завдяки клопотанню народного депутата України Владислава Атрошенка забезпечено функціональними ліжками, засобами реабілітації (милиці, візки, ходунки) та наборами постільної білизни.

Дошкільний навчальний заклад «Пролісок» від депутата обласної ради  отримав дві з половиною тисячі гривень на придбання кольорового ксероксу.

Селищна рада дітям учасників АТО вручила подарунки до Новорічних свят.

1 жовтня - Стаціонарне відділення для одиноких громадян : до Дня людей похилого віку від Чернігівського молокозаводу «Добряна»  кожному вручено набори продуктів.

                          Спортивна першість

Січень у районному турнірі з міні футболу команда з М.-Коцюбинського взяла ІІ місце, у номінації «кращі» визнано воротаря із М.-К. В’ячеслава Савчука.

Лютий  - ІV регіональний турнір з волейболу на Кубок Володимира Яреми. Друге місце вибороли коцюбинці, Миколу Калиту визнано кращим гравцем у своїй команді.

24 травня – футбольна команда селища здобула  перемогу  на відкритому чемпіонаті  по футболу  у селі Голубичі  Ріпкинського району.

                           Про нас писали

Печорна Е. Исцеление словом. Сила сердца, или смысл боли : [беседа с писательницей Еленой Печорной] / Елена Печорна // АРТ мозаика. – 2014. - № 12. – С. 10.

В Чернігівських обласних газетах надруковано:

Матеріали розміщено в хронологічному порядку.                                                              

Кравченко Т. «Синок, якщо я не піду, я буду предатєлєм» : герої не вмирають : [Володимир Брешинський] / Тамара Кравченко // Вісник. – 2014. – 4 верес. – С. 3; 7 : фотогр.

Шевченко Н. Чи буває боляче небу ?: [книга Олени Печорної  «Фортеця для серця»] / Наталка Шевченко // Деснянська правда. – 2014. – 6 листоп. – С. 8 : фотогр.

Ковальова А. Після піврічного пекла в зоні АТО – «стаття» й «відпочинок» у СІЗО // Гарт. – 2014. – 20 листоп. – С. 6 : фотогр.

Семенець Ю. Парк назвали на честь загиблого солдата Брешинського / Юлія Семенець // Вісник . – 2014. – 20 листоп. – С. 7 .

Остерська В. Бійка на плацу у Гончарівському / Валентина Остерська, Юлія Семенець // Вісник . – 2014. – 20 листоп. – С. 8.

Мастєрова В. Красилівські тополі, Мастєрова і пес Дік… / Валентина Мастєрова // Деснянська правда. – 2014. – 13 листоп. – С. 8 : фотогр.

Печорна О. З поля бою – в СІЗО, або відпустка чотирьох бійців тринадцятого батальйону / Олена Печорна // Деснянська правда. – 2014. – 20 листоп. – С. 6. 

Брик  О. Г. Відвідини школи : [спогади директора М.-Коцюбинської гімназії  Олексія Брика про відвідування селища українським письменником Юрієм Збанацьким] / Олексій Брик // Деснянська правда. – 2014. – 4 груд. – С. 7 : фотогр.

Пархоменко Л. «Таємниці Всесвіту» Олексія  Брика / Людмила Пархоменко // Деснянська правда. -2014. – 4 груд. – С.

7.

Брик О. Евген Гуцало. Чужий серед своїх… : [спогади О. Брика  про незабутні зустрічі з письменником] / Олексій Брик // Деснянська правда. – 2014. – 11 груд. – С. 7 : фотогр.

В районній газеті  «Наш край» надруковано.

Матеріали розміщено в хронологічному порядку.                                                              

Чемерис  Д. Літературними стежками Чернігівського краю : [захід в гімназії] / Дарина Чемерис, Марина Свириденко // Наш край. – 2014. - №№ 1-2. – 4 січ. – С. 4 : фотогр.

 Михайлокоцюбинці їздили в Татарстан : [а саме, тріо БК у складі Ніни Дешко, Олексія Лактіна, Катерини Кудрик] // Наш край. – 2014. - №№ 3-4. – 11 січ. - С. 2.

Скуратович А. «В житті горю, життя люблю…» : [до 120 річчя з дня народження Василя Еллана-Блакитного] / Анатолій Скуратович // Наш край. – 2014 . – №№ 3-4. – 11 січ. – С. 4 : фотогр.

Мухіна К. М.-Коцюбинське : пам’ятаємо минуле, дбаємо про майбутнє : історико-літературні читання / Катерина Мухіна // Наш край. – 2014. - №№ 5-6. – 18 січ. – С. 3 : фотогр.

Гайдамака І. Спільними зусиллями до добробуту громад : [проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду - ІІ» в селищі, встановлення котельного обладнання в ДНЗ «Пролісок»] / Ігор Гайдамака // Наш край. – 2014. - №№ 5-6. – 18 січ. – С. 4 : фотогр.

Шеремет О. Ознаменували початок нової епохи : [літ.-муз. композиція присвячена пам’яті героїв Крут] / Олена Шеремет // Наш край. – 2014. - №№ 9-10. – 1 лют. – С. 2 : фотогр.

Петровська Н. Майстер-шустер Теодор / Ніна  Петровська // Наш край. – 2014. - №№ 9-10. – 1 лют. – С. 3 : фотогр.

Дві Тамари і Степан стали переможцями передплатної  компанії на газету «Наш край на 2014 рік» : [Савчук Тамара отримала електросушарку] / Наш край. – 2014. – №№ 11-12. – 8 лют. – С. 1 : фотогр.

Скуратович А. Земляк, який повторив подвиг Гастелло, або до 70-річчя героїчного вчинку Івана Снєгірьова / Анатолій Скуратович // Наш край. – 2014. - №№ 15-16. – 22 лют. – С. 6 : фотогр.

Минулої середи у М.-Коцюбинському… : [літературно-музична композиція, присвячена 200-річчю від дня народження Т. Шевченка] // Наш край. – 2014. - №№  17 -18. – 1 берез. – С. 7 : фотогр.

Сапун Н. Кобзар : [вірш] / Наталія Сапун // Наш край. – 2014. - №№ 17-18. – 1 берез. – С. 7.

Свєтлая М. Єдина з України : [Н. Пильцова, викладач школи мистецтв, взяла участь у міжнародній конференції художників-педагогів у республіці Білорусь] / Міла Свєтлая // Наш край. – 2014. - №№ 17-18. – 1 берез. – С. 6 : фотогр.

Климчук О.  І органіку на поля : урожай-2014 / Олексій Климчук // Наш край. – 2014. - №№ 19-20. – 7 берез. – С. 3.

Полевик Г. А в очах – невимовне питання…: нарис : до 200-річчя з дня народження 

 Т. Г. Шевченка / Галина Полевик // Наш край. – 2014. - №№ 19- 20. – 7 берез. – С. 7.

 Лікування починається з профілактики : звітують медики // Наш край. – 2014. - №№ 21-22. – 15 берез. – С. 5.

Селищні клопоти задля добробуту : загальні збори громадян М.-Коцюбинська // Наш край. – 2014. - №№ 21-22. – 15 берез. С. 4 : фотогр.

З Шевченком у серці : [свято, присвячене 200-річчю від дня народження Шевченка  

в М.-К. гімназії] // Наш край. – 2014. - №№ 21-22. – 15 берез. – С. 6 : фотогр.

Полевик Г. «Поговоримо крізь віки…» : [віртуальна зустріч читачів з  Т. Шевченком] / Галина Полевик // Наш край. – 2014. - №№ 23-24. – 22 берез. – С. 6.

Мухіна  К.  Сім’я – сім обдарованих «я» : [районний етап конкурсу «Таланти багатодітної родини»] / Катерина Мухіна // Наш край. - 2014. - №№ 23-24. – 22 берез. – С. 6 : фотогр.

За результатами конкурсу кращими визнано  Єлизавету Бабич у номінації «Образотворче мистецтво» та Катерину Ярмош «Декоративно-ужиткове мистецтво» з М.-К.

 Кращі серед 700 : [участь учнів школи мистецтв в обласних конкурсах] // Наш край. – 2014. - № 25-26. – 29 берез. – С.1.

 Іду з дитинства до Тараса : [літ.-муз. композиція  в дитячій бібліотеці до 200-річчя Шевченка] // Наш край. – 2014. - № 25-26. – 29 берез. – С. 5.

Сердюк О. Пам’яті Блакитного, Вороного, Кацнельсона : [вечір в музеї-садибі Коцюбинського за участю коцюбинців] / Олена Сердюк // Наш край. – 2014. - № 25-26. – 29 берез. – С. 5.

Сластьон  С. Про справи хороші й людей чудових, які живуть у М.-Коцюбинському… : [День довкілля] / Світлана Сластьон // Наш край. – 2014. - № 29-30. – 19 квіт. – С. 4.

Кошмал В. «Срібло» михайло-коцюбинських лелеченят : [обласний етап змагань Всеукраїнського спортивного заходу для дітей «Олімпійське лелеченя»] / Віктор Кошмал // Наш край. – 2014. – № 29-30. – 19 квіт. – С. 4.

Хмелевська О. «День відкритого декларування – 2014» : творчість та громадські обов’язки : [Олена Печорна долучилась до Всеукраїнської акції «День відкритого декларування»] / Ольга Хмелевська // Наш край. – 2014. - № 29-30. – 12 квіт. – С. 1 ; 10.

Скуратович А. Важливий ювілей М.- Коцюбинської гімназії : [65 років присвоєння школі імені Михайла Коцюбинського] // Наш край. – 2014. - № 36-37. – 3 трав. – С. 4.

Шеремет О. З господнього благословіння Храм Петра і Павла : [відкриття нової церкви Петра і Павла в М.- Коцюбинську] // Наш край. – 2014. - № 38-39. – 8 трав. – С. 2.

Шеремет О. Майбутній цвіт української нації  й культури проростає в М.- Коцюбинському : [звітний концерт школи мистецтв] // Наш край. – 2014. - № 42-43. – 23 трав. – С. -6.

Хмелевська О. Очима дитини про бюджет / Ольга Хмелевська // Наш край. – 2014. - № 46-47. – 7 черв. – С. 10.

Переможці районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Очима дитини про бюджет країни» вихованці школи мистецтв : 9-11р. І місце – Світлана Гончарова , 12-15 р. – І місце – Катерина Сіра, ІІ місце – Ольга Радич, ІІІ місце – Альбіна Мельник.

Талановиті діти їдуть на Всеукраїнський конкурс //Наш край. – 2014. - № 48-49. – 14 черв. – С. 4.

12 червня відбувся обласний відбірковий конкурс-огляд «Таланти багатодітної родини». Переможці представлятимуть область на Всеукраїнському фестивалі , серед них і михайлокоцюбинці Єлизавета Бабич ІІ місце ( «Образотворче мистецтво»), Катерина Ярмош ІІ місце («Декоративно-прикладне мистецтво»).

Запросіть батьків до бібліотеки // Наш край. – 2014. - № 48-49. – 14 черв. – С. 4.

Зеляк  В. 1914 - 2014 : чи є паралелі ? : тематичний захід, приурочений 100-річчю початку Першої світової війни, відбувся у пришкільному таборі М.-Коцюбинської гімназії / Віктор Зеляк // Наш край. – 2014. - № 50-51. – 21 черв. – С. 4.

Зореслава – жіночка славна : [переможиця кулінарної вікторини  «Смачний край» Зореслава Кудлай з М.-Коцюбинська] // Наш край. – 2014. - № 50-51. – 21 черв. – С. 12.

Пирог А. Ще нам, браття молодії , усміхнеться доля! : [урочистості до Дня Конституції] / Алла Пирог // Наш край. – 2014. - № 52-53. – 28 черв. – С. 1 ; 6.

Полевик  Г. Про Україну з префіксом «най» : літо з книгою від дитячої бібліотеки / Галина Полевик // Наш край. – 2014. - № 52-53. – 28 червня. – С. 5.

 Петровська Н. Провела  бабуся-мати свого онука у солдати : нащадок корінних ленінградців, а нині – житель М.-Коцюбинська Володимир Брешинський  перебуває в зоні АТО / Ніна  Петровська // Наш край. – 2014. - № 54-55. – 5 лип. – С. 1 ; 5.

Районний конкурс  «Твій шанс» : [третє місце посіла Аліна Сластьон] // Наш край. – 2014. - № 54-55. – 5 лип. – С. 7.

Сапун Н. Нас не подолати : вірш / Наталія Сапун // Наш край. – 2014. – 2 серп. – С. 1

Пирог А. Особистий рекорд  комбайнера Михайла Коваленка : [ПОП ім. Войкова] / Алла Пирог // Наш край. – 2014. – 16 серп. – С. 2 : фотогр.

Про минуле й сьогодення : [в приміщенні ЧРДА М.-Коцюбинська бібліотека представляла виставку до Дня Незалежності] // Наш край. – 2014. – 23 серп. – С. 3 : фотогр.

Бабася - мама  осиротіла вдруге. У зоні АТО був смертельно поранений Володимир Брешинський  із М.- Коцюбинського // Наш край. – 2014. – 30 серп. – С. 1.

Пирог А.    До першого дзвоника- готова! : [про молоду вчительку з М.-Коцюбинського Шаповал Юлію] / Алла Пирог // Наш край. – 2014. – 30 серп. – С. 5 : фотогр.

Скуратович  А. До 100-річчя від дня народження Героя Радянського Союзу Степана Одноорченка / Анатолій Скуратович // Наш край. – 2014. – 13 верес. – С. 5 : фотогр.

Полевик Г.  «Він любив, він жив, горів, творив» : до 150-річчя Михайла Коцюбинського / Галина Полевик, Анатолій Скуратович // Наш край. – 2014. – 27 верес. – С. 5.

Петровська Н. Служителі книжкових храмів : [Всеукраїнський день бібліотек  у районній дитячій бібліотеці] / Ніна Петровська // Наш край. – 2014. – 4 жовт. – С. 12 : фотогр.

«Голуб миру» в гімназії : [конкурс композицій із квітів і плодів]  // Наш край. – 2014. – 4 жовт. – С. 12.

Шеремет О.  Терцентр домівки не замінить? : [до Дня людей похилого віку] / Олена Шеремет // Наш край. – 2014. – 4 жовт. – С. 7 : фотогр.

Солодащко Н. Останній урок Миколи Мглинцева : [в статті є запис про нагородження премією Миколи Млинцева вчителів гімназії Миколи Кирієнка та Тетяни Виноградної] / Наталка Солодашко // Наш край. – 2014. – 4 жовт. – С. 3 ; 4 : фотогр.

Робота, що завойовує серця і розум людей : до Дня працівника культури та майстрів народного мистецтва : [на святі Олена Печорна презентувала нову книгу «Фортеця для серця»]  // Наш край. – 2014. – 8 листоп. – С. 1; 4 : фотогр.

Бушай Н. Злочин і кара по – гончарівському, або вони просто хотіли додому… / Наталія Бушай // Наш край. – 2014. – 22 листоп. – С. 1 ; 3.

Пирог А. Сувора правда  фермера Яковенка : директора ФГ «КВЮС-АГРО» / Алла Пирог // Наш край. – 2014. – 15 листоп. – С. 4.

Бушай Н. «Це має вирішувати  вище керівництво країни» :  [за подіями в Гончарівському] / Наталія Бушай  // Наш край. – 2014. – 29 листоп. – С. 1 ; 3 : фотогр.

Комлика О. Робочі будні сільського «шерифа» : [дільничний інспектор міліції Чернігівського райвідділу , старший лейтенант Роман Семена] / Олександра Комлика // Наш край. -2014. - № 102-103. – 20 груд. – С. 4 : фотогр.

Подарунки дітям воїнів-героїв : [в рамках акції «Подаруй дитині радість»  М.-Коцюбинська селищна рада привітала  з наступаючим 2015 роком 35 дітей із сімей мобілізованих односельців, учасників АТО]  // Наш край. -2014. - № 104-105. – 27 груд. – С. 1; 2 : фотогр.