(17 січня 1983 - 26 серпня 2014)
Народився 17 січня 1983 року у Норильську.
Батьки молодими загинули в автокатастрофі. Володю з трьох років виховувала
бабуся Антоніна Вашанова з чоловіком, проживали в Петербурзі, потім переїхали в М. –Коцюбинське до рідні. Закінчив
М.-Коцюбинську школу. Володимир був
автослюсарем, робітником цегельного заводу, працював у Чернігові.
Мобілізований 28 квітня 2014 року. Кулеметник 1-го відділення, 1-го
взводу, 1-ї роти охорони військової частини В 2278, 13 батальйону
територіальної оборони в зоні АТО.
18 серпня 2014 був тяжко поранений у ході
боїв у Луганській області. Помер 26 серпня 2014 року у Київському військовому шпиталі від численних
осколкових поранень. Без батька лишився трьохрічний син. Володимир
Олегович похований у селищі
Михайло-Коцюбинське Чернігівського району.
15 травня – Указом президента
України № 270 від 15 травня 2015 року «Про відзначення державними нагородами
України» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, вірність військовій присязі Брешинський Володимир Олегович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Рішенням 27 сесії шостого скликання М.-Коцюбинської селищної
ради іменем Володимира Брешинського
названо парк в центрі.
7 травня 2015 року- біля центрального входу
гімназії відкрито меморіальну дошку Володимиру Брешинському.
23 вересня 2015 року – відкрито Меморіал
воїнам-землякам, учасникам АТО. Фото Володимира брешинського супроводжують рядки :
Жовтень 2015 – за ініціативи Чернігівського обласного товариства асоціації філателістів України, за сприяння заступника голови ЧРДА Курданова А. Л. створено пам’ятний конверт з портретом Володимира Брешинського.
22 жовтня – рішенням сесії від 22 жовтня 2015 року вулицю Комсомольську перейменовано на Володимира Брешинського.
Немає коментарів:
Дописати коментар