Translate

пʼятниця, 27 грудня 2019 р.

День Михайло-Коцюбинської громади

                           День народження країни святкували у родині
                       Михайло-Коцюбинської ОТГ

24 серпня у селищі Михайло-Коцюбинське зібралися українці від малого до великого, щоб єдиною громадою відсвяткувати День Незалежності та День селища, і не пожалкували, адже свято цьогоріч вдалося на славу.
Розпочалася свякова програма  нагородженням лауреатів Премії імені Василя Еллана Блакитного, відзначили й талановитих односельчан, і обдаровану молодь. Теплі слова подяки, побажання миру від виконуюйої обовʼязки Михайло-Коцюбинського селищного голови Ніни Володимирівни Ворох та начальника відділу освіти, молоді, культури та спорту Лідії Олександрівни Гаєвської, щира українська пісня у виконанні Ірини Недобой, Олексія Лактіна, Оксани Квашніної створили неповторну душевну  атмосферу.
Продовжили урочистості відкриттям  памʼятної дошки, котра вихопила з вічності особливу мить: 24 квітня 1918-го року у с. Козел Чернігівського повіту вперше прозвучав український гімн «Ще не вмерла Україна» у виконанні аматорського хору під керівництвом В. А. Рожаліна.
Двадцять один рік потому гімн незалежної української держави виконав народний аматорський хор «Джерело» Михайло-Коцюбинського селищного Будинку культури під керівництвом Олексія Лактіна.
І зазвучали пісні, задзвеніли на втіху мешканцям та гостям  - народні, естрадні, сучасні. Старостинські округи долучились до свята, організувавши барвисті та колоритні фотозони. Працівники дитячих садочків запросили на цікаву виставку виробів декоративного мистецтва. Тішили око таланти вихованців Михайло-Коцюбинської школи мистецтв. Вражав уяву бібліотечний лабіринт, де можна було і про рідне селище дізнатися, і за столом письменника посидіти, і серед «літаючих» книжок сфотографуватися, ще й у чарівний каталог «майбутнього» зазирнути – за підказкою. Рукотворна краса чекала поряд: плетені вироби Оксани Кондратенко, вишивка хрестиком Ніни Поліщук, Віктора Кравченка, Ольги Коваль та Дарини Щовкун,  різьблений вулик від Миколи Шпака  кликав бджілок-трудівниць. Тим паче, що зовсім поряд частував славною медовухою  знаний пасічник Михайло Борисович Томилко. Пахнули сири, пахтіла юшка, шкварчала картопелька, вино до келиха просилося, вата солодка вабила. І на найменшеньких розваги чекали: безкоштовна лотерея, слухняні поні, стрибучі батути, чарівні герої казок та мультиків. А яка краса розцвітала на щасливих дитячких личках! Мами й тата упізнати не могли. 
Святкували, бачились, незчулися, як вечір вогні дискотеки увімкнув. І затанцювала площа, загула, замерехтіла. А насамкінець вогняне шоу нічне небо запалило – на щастя, на радість, на нові світлі дні.







 



 










































Немає коментарів:

Дописати коментар