Ця книга була в бібліотеці довгих чотири роки. Якось руки не доходили. Чула гарні відгуки. Аж ось, знайшовся час і на неї.  Книга-колаж  Дмитра Кешеля «Родаки».

 Читала потрошку, був острах втратити зачарування, насолоду від кожного прочитаного речення. Книга давала піднесення, осяяння. Письменник описує картини дитинства  в закарпатському селі. Його головні герої не жаліються на життя, кожен епізод  наповнений  гумором.

Книга настільки захопила, що прикарпатське «Слава Ісусу Христу» звучало в думках, кожного разу, коли віталася.

Трошки про сюжет. Розповідь ведеться від імені невгамовного збитошника Митрика. Він повідає нам про свою величезну родину, про веселі історії, які з ними трапляються. Про свої витівки в школі, та не тільки.

Захисниця усіх баба Фіскарошка зі своєю козою, незворушний дід Соломон, який найбільше любить спати, нянько, який крутиться, як може і вчитель Пан Фийса, який (напевне) найбільше потерпав від витівок Митрика.

І  все це оповито такою життєвою мудрістю!

 Фото з інтернету.